Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Проблеми визначення шкоди, завданої злочинами, які вчиняються у сфері інтелектуальної власності

Проблеми визначення шкоди, завданої злочинами, які вчиняються у сфері інтелектуальної власності

Назва:
Проблеми визначення шкоди, завданої злочинами, які вчиняються у сфері інтелектуальної власності
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
13,48 KB
Завантажень:
74
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
З часу незалежності України охороні прав інтелектуальної власності приділяється підвищена увага. На сьогодні для цього створена сучасна нормативно-правова база та сформована дієздатна інфраструктура, що забезпечує реалізацію державної політики у цій галузі. Правовідносини в сфері інтелектуальної власності регулюються окремими положеннями Конституції України, Цивільного, Господарського, Митного та Кримінального кодексів, Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також процесуальними кодексами, діють десять спеціальних законів. Крім того, Україна є учасницею 18 багатосторонніх міжнародних договорів у сфері інтелектуальної власності. Положення законів стосовно правової охорони інтелектуальної власності деталізують близько 100 підзаконних нормативних актів. Наразі в Україні видано понад 110 тис. охоронних документів на об’єкти інтелектуальної власності, діють більш ніж 42 тис. міжнародних реєстрацій торговельних марок (12).

Водночас, аналіз криміногенної ситуації в Україні свідчить, що останнім часом значного поширення набули посягання на права інтелектуальної власності, які становлять серйозну суспільну небезпеку і завдають істотної шкоди не лише громадянам України, підприємствам, установам, організаціям усіх форм власності, але і економіці країни. При цьому порушення прав інтелектуальної власності характеризуються дискредитацією відомих товаровиробників, знаки для товарів і послуг, фірмові найменування, винаходи, промислові зразки яких незаконно використовуються для підпільного виготовлення та позначення фальсифікованих товарів, а також заподіюється чимала шкода інтересам споживачів, зокрема їх здоров’ю. Про ступінь суспільної небезпеки таких діянь свідчать і статистичні дані. Якщо у 1999 р. за ст. 136 КК УРСР (1960 р.) “Порушення авторських прав” було порушено лише 7 кримінальних справ, то тільки з січня по вересень 2002 р. за ст. 176 КК України (2001 р.) – понад 254 кримінальні справи (8).

Як відомо, останнім способом захисту прав загалом і прав у сфері інтелектуальної власності зокрема є кримінальний. За своїм призначенням він має застосовуватись тоді, коли всі інші способи захисту прав (цивільний, адміністративний) вичерпано. Так, у ст.ст. 45, 46 КК України передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з каяттям та примиренням винного з потерпілим (8). Для цього винній особі необхідно повністю відшкодувати завдану шкоду та примиритись з потерпілим. Можливість звільнення від кримінальної відповідальності об’єктивно спонукатиме особу до відшкодування шкоди, завданої порушенням прав інтелектуальної власності і до примирення з власником цих прав. А це, по суті, є реалізацією цивільно-правового способу захисту прав інтелектуальної власності. При цьому власнику прав інтелектуальної власності навіть не потрібно складати позовної заяви, сплачувати держмито за подання позову, витрачатися на інформаційно-технічне забезпечення господарського процесу, брати участь у здебільшого тривалому процесі судового розгляду справи, апеляційному та касаційному розгляді справи, займатися контролюванням виконавчого провадження аж до повного виконання рішення суду. До речі, “ціна звільнення” від кримінальної відповідальності у ст. 46 КК України не вказана, а отже, визначатиме її, як і всю ціну “свого вибачення”, власник прав інтелектуальної власності, виходячи з повного задоволення своїх майнових інтересів (8).

Ще одним позитивним моментом для захисту прав інтелектуальної власності у кримінальному порядку є прийняття 22 травня 2003 р. Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правової охорони інтелектуальної власності” № 850-IV (2). Внесені до ст.ст. 176, 177, 229 КК України зміни тепер не тільки дозволяють кваліфікувати як злочин практично будь-яке умисне порушення авторського права і суміжних прав (ст. 176), прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію (ст. 177), а також будь-яке незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару (ст. 229), але і значно посилюють кримінальну відповідальність за такі діяння. Так, порушення відповідних прав інтелектуальної власності за частиною другою цих статей карається штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (приблизно 6 тис. 300 дол. США) або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років з обов’язковою конфіскацією відповідної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для її виготовлення (8).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Проблеми визначення шкоди, завданої злочинами, які вчиняються у сфері інтелектуальної власності

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок