Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Право інтелектуальної власності на літературний, художній та інший твір як об’єкт захисту

Право інтелектуальної власності на літературний, художній та інший твір як об’єкт захисту

Назва:
Право інтелектуальної власності на літературний, художній та інший твір як об’єкт захисту
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,99 KB
Завантажень:
123
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.3


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
На сьогодні особливого значення набуває право інтелектуальної власності, зокрема на літературний, художній та інший твір (авторське право). А будь-яке право, у тому числі й авторське, потребує належного захисту. З прийняттям нового Цивільного кодексу це завдання значно полегшилося, але є певні недоліки у чинному законодавстві, на які б хотілося звернути увагу у даній статті.

Перед наданням захисту тому чи іншому суб’єктивному праву, у тому числі і праву інтелектуальної власності на будь-який об’єкт, необхідно встановити наявність чинного права, яке просять захистити. Тому важливо встановити початок чинності цього права, припинення його чинності, визнання недійсним тощо.

„Авторське право виникає з моменту створення твору” – проголошує ст. 437 ЦК [1]. Наведена норма потребує уточнення. Твір вважається створеним з того моменту, коли він набув такої об’єктивної форми, яка робить його придатним для сприйняття і відтворення. Поки твір не набув такої об’єктивної форми, він не є об’єктом правової охорони.

Усна форма твору стає об’єктом правової охорони з моменту, коли твір повідомлений невизначеному колу осіб [2, с. 15–17].

Особа, яка має авторське право, для сповіщення про свої права може використовувати спеціальний знак, встановлений законом (ч. 2 ст. 437 ЦК). Закон України „Про авторське право і суміжні права” передбачає один із доказів авторства (авторського права) на оприлюднений чи неоприлюднений твір, факту і дату опублікування твору чи договорів, що стосуються права автора на твір, у будь-який час протягом строку охорони авторського права може зареєструвати своє авторське право у відповідних державних реєстрах. Про реєстрацію авторського права на твір Установа видає свідоцтво (п. 3 ст. 11 Закону України „Про авторське право і суміжні права”) [3].

Реєстрація авторського права особливо важлива на твори образотворчого мистецтва [4]. Така реєстрація набагато полегшує доказ права автора на твір. У практиці бувають випадки, коли твір київського художника успішно тиражується і його примірники вигідно продаються під іншим іменем. У такому разі державна реєстрація твору допомагає довести право автора. Оригінал чи примірники літературного твору позначаються іменем автора. У зв’язку з цим діє презумпція авторства. Крім того, будь-який суб’єкт авторського права для сповіщення про свої права може використовувати знак охорони авторського права. Цей знак складається з таких елементів: латинська літера „С”, обведена колом; ім’я особи, яка має авторське право; рік першої публікації твору. Цей знак проставляється на оригіналі і кожному примірнику твору (ч. 3 ст. 11 Закону, ч. 2 ст. 437 ЦК).

Твір може бути опублікований анонімно або під псевдонімом. ЦК не згадує про можливість опублікування твору анонімно (п. 3 ч. 1 ст. 438 ЦК). ЦК передбачає можливість публікації твору без зазначення імені автора, але це і є анонімна публікація (п. 2, ч. 1 ст. 438 ЦК).

Якщо твір опубліковано під псевдонімом, видавець твору, чиє ім’я чи назва зазначаються на творі, вважається представником автора і має право захищати права останнього. Це положення діє до того часу, поки автор твору не розкриє своє ім’я і не заявить про своє авторство (ч. 4 ст. 11 Закону).

Наведені заходи індивідуалізації твору і автора, а також фіксації за ним авторського права, безперечно, полегшують розв’язання спорів, що виникають щодо авторського права [5, с. 259].

Слід уточнити термінологію, яка вживається в Законі про авторське право і в новому ЦК. У Законі України „Про авторське право і суміжні права” термін „авторське право” вживається як сукупність особистих немайнових і майнових прав, якими закон наділяє автора твору. У новому Цивільному кодексі України вживається вислів „право інтелектуальної власності на твір”, – так називається глава 36 ЦК „Право інтелектуальної власності на літературний, художній та інший твір (авторське право)”. Це спостерігається і в окремих статтях цієї 36 глави ЦК. Так, ч. 1 ст. 437 ЦК говорить, що авторське право виникає з моменту створення твору” У ст. 446 ЦК уже йдеться про право інтелектуальної власності на твір. Отже, терміни „авторське право” і „право інтелектуальної власності на твір” у ЦК вживаються як синоніми, як однозначні. З цього будемо виходити в даній роботі.

Окремі норми і статті ЦК істотно розходяться, з відповідними нормами і статтями Закону України „Про авторське право і суміжні права”. Це природно. У разі такого розходження застосовуються норми і статті Цивільного кодексу. Проте більш істотним недоліком є окремі розходження в Цивільному кодексі. На них доцільно зупинитися більш детально, оскільки вони мають значення для захисту права інтелектуальної власності на літературні, художні та інші твори.

Передусім звертає на себе увагу розходження у початку перебігу строків охорони права інтелектуальної власності на твори. ЦК визначив майновими правами інтелектуальної власності:

1) право на використання об’єкта права інтелектуальної власності;

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Право інтелектуальної власності на літературний, художній та інший твір як об’єкт захисту

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок