Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> реферат: Поняття конституційного права людини на безпечне для життя і здоров’я довкілля

Поняття конституційного права людини на безпечне для життя і здоров’я довкілля / сторінка 2

Назва:
Поняття конституційного права людини на безпечне для життя і здоров’я довкілля
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,93 KB
Завантажень:
149
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Л. Воєводін у монографії „Юридический статус личности в России” право на сприятливе навколишнє середовище відніс до групи прав і свобод у соціальній галузі. На його думку це має своє обґрунтування, тому що формування соціальної держави торкається і сфери взаємодії суспільства і природи [6]. Н. Болотіна в публікації „Концепція кодифікації законодавства України про соціальне забезпечення” зазначає, що поняттям соціального захисту охоплюються, крім права на соціальне забезпечення, й інші соціальні права, зокрема право на безпечне для життя і здоров’я довкілля [7].

П. Рабінович зазначає, що всі права людини є соціальними у тому значенні, що вони обумовлені соціумом, суспільством як за змістом, так і за засобами їх здійснення. З огляду на це „несоціальних” прав людини (особи) взагалі існувати не може. Права людини слід класифікувати насамперед за змістом (характером) людських потреб, що цими правами забезпечуються. Згідно з цією класифікацією право на безпечне для життя і здоров’я довкілля він відносить до фізичних (життєвих) прав людини і громадянина [8]. О. Колбасов, С. Боголюбов відносять це право до групи прав людини, яка включає право на життя, фізичну недоторканість і ін., тобто до групи особистих прав [9].

Необхідно зазначити, що соціальні права перебувають у безпосередній залежності від ступеня економічного розвитку держави, спроможності покращити життя громадян, забезпечити її гідний рівень, задовольнити матеріальні та духовні потреби членів суспільства. Безпечне довкілля є необхідною умовою розвитку живого організму, життя взагалі. Немає значення, визнає це право держава чи ні. Людина володіє ним завдяки своїй появі на світ. Право на безпечне для життя і здоров’я довкілля є навіть первинним щодо права на життя. Це зумовлено тим, що останнє виникає з моменту народження. Але воно може і не настати, якщо майбутні потенційні батьки опиняться в небезпечному навколишньому середовищі. На нашу думку, право на безпечне для життя і здоров’я довкілля повинно бути визнано особливим правом, яке вимагає першочергової уваги з боку держави. Воно не відноситься ні до особових, ні до соціальних прав.

В. Костицький у публікації „Конституційне регулювання охорони довкілля: український і світовий досвід” конституційне право на безпечне для життя і здоров’я довкілля називає правом екологічної безпеки [10]. В. Андрейцев у статті „Право громадян на екологічну безпеку: проблеми конституційно-правового забезпечення” також зазначене право відносить до категорії „права громадян на екологічну безпеку”. Хоча при цьому зазначає, що можна і треба дискутувати щодо тотожності зазначених категорій [11]. Таку ж думку висловлює і О. Хіміч в публікації „Взаємозв’язок екологічної безпеки із законністю” [12]. Російський учений С. Дзейтов ототожнює право на екологічну безпеку з правом на сприятливе навколишнє середовище [13].

Існує поділ і за часом виникнення прав. Звідси поява поняття „покоління прав людини”. Право на безпечне для життя і здоров’я довкілля відноситься до третього покоління прав водночас з правами на мир, міжнародне спілкування, солідарність, незалежність тощо. Особливість третього покоління прав полягає у тому, що вони є колективними і можуть реалізовуватися сумісно, – це так зване солідарне право.

До цієї концепції треба відноситися обережно. Реалізація права на безпечне довкілля здійснюється не тільки народом, а і зусиллями окремих осіб, і колективний характер права може передбачати наділення ним кожної людини, що підтверджено законодавством.

Розмаїття підходів до назви права на безпечне для життя і здоров’я довкілля та віднесення до тієї чи іншої групи прав людини і громадянина негативно впливає на розкриття змісту аналізованого права, робить неможливим розроблення повноцінного механізму його реалізації.

На сьогодні найбільш розповсюдженим є використання категорії екологічних прав і віднесення до неї конституційного права на безпечне для життя і здоров’я довкілля.

Екологічні права були відображені в ст. 46 проекту нової Конституції України, де було записано, що кожний має право на екологічно безпечне для життя і здоров’я навколишнє середовище. У сучасному вигляді ст. 50 Конституції України проголошує право кожного на безпечне для життя і здоров’я довкілля.

Право на безпечне для життя і здоров’я довкілля належить до тих прав і свобод, сукупність яких дозволяє судити про положення особистості в суспільстві. Цінність права жити в безпечному середовищі можна порівняти з цінністю права на труд, охорону здоров’я та ін. Більш того, оскільки зараз від стану довкілля все більше залежить здоров’я людини, успішна реалізація цього права створить необхідні умови для здійснення усіх інших прав людини та громадянина. Відповідно забруднення довкілля може розглядатися як опосередковане порушення всіх інших прав людини.

Право людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля тісно пов’язано з такими правами, як:

1) право кожного на життя;

2) право кожного на повагу до його гідності;

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Поняття конституційного права людини на безпечне для життя і здоров’я довкілля

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок