Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Поняття, історичний розвиток та правові засади акцизного збору

Поняття, історичний розвиток та правові засади акцизного збору

Назва:
Поняття, історичний розвиток та правові засади акцизного збору
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
16,70 KB
Завантажень:
96
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Акциз (від лат. ассido – обрізую; англ. excise duties; фр. accise) – це непрямі податки, що включаються в ціну товару та оплачуються покупцем. Суми акцизу вносять у бюджет організації, які знаходяться на території України, а також філії, відділення й інші відособлені підрозділи підприємств, що реалізують вироблені ними підакцизні товари, а також при ввозі на територію України підакцизних товарів [1].

Визначення поняття акцизного збору подано у ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року “Про акцизний збір”, акцизний збір – це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції) [2]. Перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір, і ставки акцизного збору затверджуються Верховної Радою України.

Як вважає Лончарич-Хорват, усі непрямі податки є найбільш несправедливими, але в той же час, із фінансового погляду, одночасно є найважливішими податками для держави. “Непрямі податки як податки, що платяться при споживанні прибутку, як правило, обтяжують тих, хто безпосередньо не сплачує їх податковим органам. Таким чином, податкові органи не можуть мати уявлення про їх економічну і податкову дієздатність, тому і не можуть віддавати собі звіту в тому, що при оподатковуванні споживання податковий тягар буде справедливо розподілено”.

На нашу думку, з цим не можна не погодитися, тому що із самого поняття акцизного збору випливає, що даний податок включається в ціну цих товарів, тим самим в остаточному підсумку сплачується споживачем товару.

Акцизний збір містить у собі як фіскальну функцію, наповнюючи державний бюджет, так і регулюючу функцію податків. Остання корегує попит і пропозицію, збільшуючи ціну на товар за рахунок акцизу або зменшуючи шляхом виключення з переліку товарів, що підлягають акцизному збору. Механізм акцизних зборів дуже схожий на ПДВ. Це непрямі податки, вони обидва входять у ціну товару та сплачуються споживачами. Проте вони відрізняються кількома принциповими моментами. По-перше, ПДВ належить до типу універсальних акцизів (що сплачуються за однією ставкою з усіх товарів, робіт, послуг), а акцизний збір є специфічним акцизом, тобто сплачується за декількома групами ставок, диференційованими за окремими різновидами товарів. По-друге, акцизний збір – це податок на товари або продукцію, тоді як ПДВ використовує як об’єкт оподаткування оборот від реалізації товарів (робіт, послуг).

Платниками акцизного збору є суб’єкти підприємницької діяльності, які виготовляють підакцизний товар (продукції), суб’єкти підприємницької діяльності, які імпортують підакцизні товари (продукцію), а також громадяни України, іноземні громадяни й особи без громадянства, що ввозять (пересилають) предмети (товари) на митну територію України відповідно до законодавства.

Основою для вирахування акцизу, як і для вирахування мита і митних зборів, є митна вартість товарів, транспортних засобів і інших предметів. Акцизний збір вираховується за ставками у відсотках до обороту з продажу, а також у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції).

Сума акцизного збору із завезених на територію України товарів відраховується в державний бюджет, а з товарів, виготовлених в Україні, – у місцевий бюджет у співвідношенні, встановленому Верховною Радою України.

Суб’єкти підприємницької діяльності, що імпортують підакцизний товар (продукцію), в обов’язковому порядку при перетині кордону їх декларують і надають митним органам декларацію.

Найбільш повно можна зрозуміти місце й роль акцизу для розвитку економіки держави, розглянувши історичне його виникнення.

Заходи, спрямовані на збір мита, проводяться з того часу, як з’явилась держава. Вже на ранніх стадіях державності й розвитку зовнішніх торгових зв’язків спостерігається діяльність держави з вчинення дій, що згодом проявляють себе як елементи митної справи.

За твердженням Д. Г. Черника, “появу механізмів, схожих на податкові, можна побачити в найбільш ранньому різновиді соціальних норм – звичаях. Жертвопринесення мало обов’язковий характер, хоча і регулювалося по-іншому” [3]. Проте регульованими державою подібні збори й відрахування стають у Єгипті, Греції, Римі [4].

Історія не зберегла документальних свідчень про час виникнення митних зборів на території Росії. У V–IV ст. до н. е. у містах Причорномор’я існували митні порядки; знали про них і в Скіфській державі, що торгувала й воювала з Ольвією, Херсонесом та іншими містами. Здавна, як норма звичаєвого права, існувало правило стягувати “мит”, або “мито” – збір за провіз товарів через застави. Було мито “сухе” – при провозі товарів по суші й мито “водяне” – при провозі по воді [5].

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Поняття, історичний розвиток та правові засади акцизного збору

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок