Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Особливості законодавчого процесу в Україні

Особливості законодавчого процесу в Україні

Назва:
Особливості законодавчого процесу в Україні
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,76 KB
Завантажень:
97
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Правове регулювання суспільних відносин налічує не одне століття, проте сьогодні у світі важко знайти дві країни з однаковими законодавчими системами. Очевидно, це пов’язано з особливостями процесу законотворення, у якому концентровано виявляються властиві кожній державі економічні, політичні, національні та інші умови її існування.

Історія виникнення законів подає безліч прикладів досконалого правового регулювання суспільних відносин. Ще Аристотель [2] наголошував, що державність не потрібно підганяти під вигадані закони. А. Монтеск’є підкреслював, що громадські закони повинні перебувати у такому тісному співвідношенні з властивостями народу, для якого вони встановлені, що тільки у поодиноких випадках закони одного народу можуть бути придатними для іншого [5]. У правотворчій сфері українська історія має свої правові джерела, значення яких поза межами історичного часу. Відомо, що київський князь Ярослав Мудрий з невизначених, суперечливих звичаїв шляхом поєднання їх із життєво важливими створив звід законів „Руська Правда” і цим надав могутнього поштовху соціально-економічному розвиткові Київської Русі. Статті Богдана Хмельницького, перша в Європі Конституція Пилипа Орлика (1710 р.), Універсали та Конституція УНР (1917–1918 рр.), конституції, кодекси, звід законів УРСР та інші акти – вітчизняне надбання, наша спадщина.

Кожна держава встановлює у суспільних відносинах певний порядок, який за допомогою виданих нею нормативно-правових актів забезпечується, охороняється і захищається. Розглядаючи право, як „…норми наказові, що виходять від зовнішнього авторитету і спрямовані на розмежування інтересів людського суспільства”, український правознавець, доктор державного права з 1908 року, академік ВУАН з 1930 року М. Палієнко (1869-1937 рр.) вважав, що „…право завжди буде недосконалим, як будь-яка справа людська” [8, с. 259].

Необхідно зазначити, що до проголошення незалежності більшість суспільних відносин регулювалася союзним законодавством. Відповідно стають зрозумілими обсяг і складність завдань у створенні та розвитку української законодавчої системи. В Україні нині створена власна правова база, яка становить десятки тисяч нормативно-правових актів. При цьому досить впливовим виявився той фактор, що вітчизняні нормотворці не мали необхідного досвіду творення законодавства, потрібного для перехідного періоду, для створення політичної, економічної, соціальної і правової системи, орієнтованої на ринкові відносини.

Термін „законодавство” досить широко використовується у правовій системі , але немає легалізованого визначення ні в Конституції, ні в законах України, незважаючи на те, що він є елементом юридичної техніки, а його застосування повинно відповідати певним вимогам: він має вживатися в тому чи іншому нормативно-правовому акті однозначно; це єдине значення має бути загальновизначеним; він повинен зберігати свій особливий зміст у кожному новому правовому акті.

М. Кравчук стверджує [10, с. 55], що в юридичній літературі немає єдиного підходу до питання про законодавство. Необхідно зазначити, що існує декілька підходів до визначення терміна „законодавство”: сукупність законів, тобто нормативно-правових актів вищої юридичної сили; сукупність усіх діючих у державі нормативно-правових актів; сукупність нормативно-правових актів вищого законодавчого органу, Президента й уряду України. Останнім часом спостерігаються спроби переосмислення широкого розуміння законодавства, яке об’єднує в єдине ціле закони і підзаконні акти, що значно принижує роль закону, створює підстави для підміни його управлінськими рішеннями [7, с. 85].

Енциклопедично „законодавство” визначається як система нормативних актів, якими регулюються суспільні відносини, і як головний засіб реалізації функцій законодавчої влади та основний метод здійснення правотворчої функції держави, що полягає у діяльності відповідних державних органів з розробки, розгляду, прийняття і оприлюднення законів та інших нормативних актів [12, с. 499].

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Особливості законодавчого процесу в Україні

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок