Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Організаційно-правові питання формування державної інформаційної політики України

Організаційно-правові питання формування державної інформаційної політики України

Назва:
Організаційно-правові питання формування державної інформаційної політики України
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,57 KB
Завантажень:
28
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
З початку 90-х років ХХ століття проблематиці формування державної інформаційної політики приділяється значна увага в багатьох державах, особливо у контексті інформаційної безпеки. Зазначені проблеми знаходяться і у полі зору Верховної Ради, Президента та Уряду України. Стимулом цього виступають також взяті Україною зобов’язання щодо інтеграції у світове співтовариство, у тому числі відповідно до Програми інтеграції України до Європейського Союзу.

Провідне місце у державній інформаційній політиці займають питання такої складової національної безпеки, як інформаційна безпека. Особливість інформаційної безпеки полягає у тому, що вона виступає також важливим фактором економічної безпеки людини, суспільства, держави.

У даній роботі пропонується звернути увагу на таку соціогенну загрозу національній безпеці, як комп’ютерна злочинність (кіберзлочинність).

У ряді міждержавних нормативно-правових актів визнано, що кіберзлочинність сьогодні становить загрозу не тільки національній безпеці окремих держав, а й безпеці людству та міжнародному порядку.

За оцінками Інтерполу, оголошеними на шостому засіданні Робочої групи по співробітництву правоохоронних органів країн Центральної та Східної Європи (м. Мюнстер, 28–30 серпня 2000 року) з питань боротьби з комп’ютерною злочинністю, прибутки комп’ютерних злочинців у світі посідають третє місце після доходів наркоділків та нелегальних постачальників зброї.

В Україні сьогодні відсутня концепція стратегії реалізації державної політики щодо боротьби з кіберзлочинністю. Стурбованість щодо зазначеної проблематики і розуміння її в контексті державної та міжнародної безпеки на загальнодержавному рівні висловив Президент України у своєму виступі на пленарному засіданні Самміту та асамблеї тисячоліття, а також Ради безпеки ООН (м. Нью-Йорк, вересень 2000 р.).

Проблеми кіберзлочинності у контексті інформаційної безпеки, як складової національної безпеки, розглядалися неодноразово Радою національної безпеки і оборони України. Про це, зокрема, свідчать Укази Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 17 червня 1997 року “Про невідкладні заходи щодо впорядкування системи здійснення державної інформаційної політики та удосконалення державного регулювання інформаційних відносин” від 21 липня 1997 р. № 663; “Про рішення Ради національної безпеки і оборони від 31 жовтня 2001 року “Про заходи щодо вдосконалення державної політики та забезпечення інформаційної безпеки України” від 6 грудня 2001 р. № 1193/2001. Окремі заходи визначені Президентом України в Указах “Про заходи щодо зміцнення банківської системи України та підвищення її ролі у процесах економічних перетворень” від 14 липня 2000 р. № 891; “Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні” від 31 липня 2000 р. № 928/2000; “Про деякі заходи щодо захисту державних інформаційних ресурсів у мережі передачі даних” від 24 вересня 2001 р. № 891/2001 та інших.

У ході дослідження встановлено, що правоохоронними органами з 1994 року щорічно в Україні офіційно реєструється до десяти злочинів, що вчиняються з використанням комп’ютерних технологій. Однак статистичні показники не відповідають реальному становищу. З’ясовано, що цей вид злочинів у нашій країні має дуже високий рівень латентності: вони приховані від офіційної статистики. Показники щодо злочинів, які вчиняються з використанням комп’ютерних технологій, розпорошені у відомчих обліках. За експертними оцінками, рівень латентності кіберзлочинності становить 90–95 %.

Високий рівень латентності кіберзлочинності серед інших чинників зумовлений наступним:

– низьким рівнем спеціального технічного оснащення правоохоронних органів сучасними засобами комп’ютерної техніки та комп’ютерними технологіями;

– відсутністю знань та навичок виявлення, розкриття та розслідування кіберзлочинів через обмеження доступу до відповідних методик, тактики та техніки;

– низьким рівнем інформаційної культури, підготовленості широкого кола кадрів правоохоронних органів та суддів щодо притягнення винних до кримінальної відповідальності;

– недовіра потерпілих до правоохоронних органів (пов’язано з вищезазначеними чинниками) тощо.

У контексті організації роботи з кадрами та їх підготовки необхідно зазначити, що аналіз змісту вітчизняних підручників із кримінології, криміналістики, кримінального та кримінально-процесуального права свідчить, що зазначеній проблематиці не надавалося належної уваги. Це, у свою чергу, зумовлено тим, що у навчальних закладах правоохоронних органів та інших вузах юридичного профілю в нашій країні питання боротьби з кіберзлочинністю практично не розглядалися фундаментально.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Організаційно-правові питання формування державної інформаційної політики України

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок