Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Міжнародний досвід легалізації активів, з яких не сплачено податки

Міжнародний досвід легалізації активів, з яких не сплачено податки

Назва:
Міжнародний досвід легалізації активів, з яких не сплачено податки
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,22 KB
Завантажень:
12
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Відтік капіталів за кордон завжди вважався негативним явищем як у економіці, так і в суспільстві. Ч. Кіндлебергер називав його „нормальним рухом капіталу з країни” або ж, як інтерпретує це визначення інший американський економіст У. Клайн, – „акумулювання приватним сектором іноземних нетто-активів у той час, як держава вважає необхідним накопичувати нетто-зобов’язання та скорочувати свої нетто-активи” [1]. Саме тому питання повернення активів у країну їхнього походження є досить актуальним.

Метою даної статті є вивчення міжнародного досвіду щодо легалізації коштів, з яких не сплачено податки, та визначення ризиків і необхідних передумов проведення аналогічної акції в Україні.

Легалізація капіталу і майна – визнана світова практика, покликана наповнити бюджети додатковими коштами, повернути валютні цінності з-за кордону, легалізувати активи, що в свій час були нагромаджені та перебувають поза юрисдикцією держави. Крім того, можливі й інші мотиви проведення таких акцій. Ряд провідних країн Західної Європи та більше двадцяти штатів Америки проводять легалізацію активів по кілька разів у десятиріччя.

Якщо аналізувати географію держав, які застосовували легалізацію чи репатріацію активів, то можна зробити висновок, що дана практика поширена майже по всьому світу.

Легалізація активів проводиться не тільки в тих країнах, де існує практика непрозорості приватизаційних процесів, упущень адміністративної та правової системи під час становлен-ня ринкових відносин, де були акумульовані нелегальні активи, а і в економічно стабільних, високорозвинених країнах Європи та Америки. Доречно зазначити, що рівень тіньової економіки в Україні за різними оцінками становить до 50 %. На думку академіка В. Тація, легалізація активів, з яких не сплачено податки, – це один із правових засобів детінізації економіки [2].

В Європі найбільшу кількість акцій щодо легалізації активів і проведення податкових амністій було здійснено в Італії. Це пояснюється перш за все їхньою результативністю. Більше дванадцяти мільйонів платників податків скористались умовами повної податкової амністії 1982 року. Після цього в 1984 році проводилася податкова амністія капіталу і майна підприємців та індивідуальних підприємців, а в період з листопада 2001 до лютого 2002 року – спеціальна програма з легалізації прихованого майна, коли за шістдесят днів, під час яких проводилася дана акція, було легалізовано шістдесят один мільярд євро. Крім того, спеціаль-но встановлений занижений одноразовий податок з майна і капіталу, що амністується, у розмірі 2,5 % від вартості майна принесли до бюджету додатково 1,4 млрд євро.

Під легалізацією активів, що проводилась в Італії, розумілася легалізація фінансових активів, капіталу, рухомого і нерухомого майна, земельних наділів і творів мистецтва. Заявникам пропонувалося два способи – репатріація або легалізація. Кожен міг самостійно обрати спосіб або скомбінувати їх (відносно частин майна) за власним розсудом. Волевияв-лення відображалося в декларації спеціально встановленої форми з вказівкою методу: без переміщення засобів під італійську юрисдикцію, або з переміщенням.

Репатріація могла бути застосована до капіталу або фінансових активів, що перебувають за кордоном, з обов’язковим їхнім поверненням під юрисдикцію Італії. Заявник був зобов’я-заний сплатити 2,5 % від задекларованої вартості майна (незалежно від методу) або придбати державні цінні папери на суму, рівну 12 % від вартості майна.

Після подачі декларації та сплати належних коштів, заявник отримував сертифікат встановленого зразка, що засвідчував легалізацію активів і забезпечував гарантії, надані державою.

Державні гарантії відносно власника такого сертифікату передбачували, перш за все, конфіденційність відносин між заявником і державою, звільнення особи від державного переслідування за несвоєчасну легалізацію чи репатріацію активів, та інші гарантії спрямо-вані на стимулювання громадян до участі в даній акції. Крім того, сертифікат закріплював право заявника на оскарження можливих претензій та розслідувань відносно заявленого майна за фактами, що мали місце до легалізації.

Водночас легалізація та репатріація активів супроводжувалася посиленням запобіжних заходів щодо порушення податкового законодавства.

Італійський досвід є одним із найбільш яскравих прикладів ефективності легалізації активів, як засобу зменшення тіньової економіки і збільшення податкової складової в бюджеті країни.

Успіхи щодо проведення акцій з легалізації активів і податкових амністій призвели до того, що стали частими випадки зловживання в даній сфері. Тому Організація економічного співробітництва і розвитку в 2004 році настійно рекомендувала уряду Італії відмовитися від цієї практики, щоб не підірвати саму систему оподаткування.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Міжнародний досвід легалізації активів, з яких не сплачено податки

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок