Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Кримінально-процесуальні аспекти застосування конфіскації майна при розслідуванні злочинів

Кримінально-процесуальні аспекти застосування конфіскації майна при розслідуванні злочинів

Назва:
Кримінально-процесуальні аспекти застосування конфіскації майна при розслідуванні злочинів
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,96 KB
Завантажень:
33
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Потреба в захисті прав і свобод людини та громадянина – це не примха, а об’єктивна реальність сьогодення, особливо коли Україна заявила про зближення та поступове приведення законодавства України у відповідність з вимогами законодавства Європейського Союзу. Це, безумовно, стосується і забезпечення надійного захисту власності, прав і свобод громадян при застосуванні до них такого кримінального покарання, як конфіскація.

Дотримання вимог законодавства про конфіскацію майна як органами досудового слідства, так і судами повинно забезпечити своєчасне, справедливе та невідворотне застосування покарання до винних осіб за вчинення тяжких і особливо тяжких корисливих злочинів.

Проведений нами аналіз практики застосування конфіскації майна показує, що питома вага виконаних вироків у частині конфіскації майна рідко перевищує 20–25 %. За даними Державної виконавчої служби України, у 2005 році фактично було виконано 3 618 виконавчих документів про конфіскацію майна засуджених, або 24,4 % тих, що підлягали примусовому виконанню [1]. Разом з тим, невиконання вироку в частині конфіскації майна є невиконання покарання в цілому, а, як відомо, непокарання тільки сприяє зростанню рівня злочинності.

Такий стан застосування конфіскації майна є наслідком недосконалості чинного кримінального законодавства. Крім того, варто відзначити непоодинокі випадки недопрацювання органами досудового слідства та дізнання щодо забезпечення застосування конфіскації майна. Тому дослідження проблем ефективності застосування конфіскації майна є надзвичайно актуальним.

Проблеми сутності, підстави і мета застосування конфіскації майна були об’єктом наукового аналізу в працях російських учених А. Бриліантова, В. Веселової, І. Гальперіна, В. Дуюнова, А. Зубкова, А. Степаніщева, В. Спасовича, А. Цветиновича, а також вітчизняних учених: Н. Бабича, М. Бажанова, Ю. Бауліна, В. Борисова, Н. Гуторової, М. Коржанського та інших.

Необхідно зазначити, що найчастіше проблеми застосування конфіскації майна аналізувалися лише в межах дослідження проблем ефективності кримінального покарання в цілому і зовсім недостатньо досліджувалися її ефективність та процес застосування. Тому увазі читачів пропонується авторське бачення шляхів удосконалення процесу застосування конфіскації майна.

Термін „конфіскація” латинського походження (соnfiscatiо), у дослівному перекладі означає вилучення чого-небудь у скарбницю. Як зазначено в Юридичному словнику-довіднику [2], конфіскація – примусове безоплатне вилучення в державну власність всього або частини майна, що є приватною власністю особи, як санкція за скоєне правопорушення (злочин, адміністративний проступок та ін.). Відповідно до ст. 59 Кримінального кодексу України (далі – КК України) покарання у вигляді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є особистою власністю засудженого, а також належної йому частини в спільній власності. Конфіскація може звертатися на будь-яке майно особи чи на які-небудь спеціальні предмети. Ця обставина є підставою для виділення „загальної” і „спеціальної” конфіскації. При „загальній конфіскації” законодавець спеціально не визначає, яке саме майно може бути конфісковано. Визначено, що це може бути будь-яке майно особи. Воно може бути вилучене цілком, чи частково, можуть бути вилучені окремі речі за довільним, заздалегідь не визначеним критерієм. Разом з тим, законодавець встановлює перелік майна, яке не підлягає конфіскації. Але цей перелік визначає лише те майно, яке не можна конфісковувати, а не те, що можна (додаток до КК України).

При „спеціальній конфіскації” – навпаки. Коло предметів, на які вона може бути звернута, точно визначене. Як правило, це знаряддя і засоби здійснення правопорушення, і майно, отримане протиправним шляхом. До такого майна також відносяться грошові кошти, валютні цінності та інші речі.

Загальна конфіскація, що найбільше обмежує права власності, застосовується як санкція за вчинення злочину – найбільш суспільно небезпечного правопорушення. І як будь-яке покарання, конфіскація являє собою міру державного примусу, яка застосовується у визначених законом цілях. У всіх інших випадках законодавець передбачає лише „спеціальну конфіскацію”. Так, ст. 29 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає як адміністративне стягнення конфіскацію: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення. Митний кодекс України також передбачає з-поміж стягнень, що накладаються за порушення митних правил, конфіскацію предметів і транспортних засобів, що є безпосередніми об’єктами порушення митних правил.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Кримінально-процесуальні аспекти застосування конфіскації майна при розслідуванні злочинів

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок