Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Застосування непрямих методів визначення податкових зобов’язань платників податків

Застосування непрямих методів визначення податкових зобов’язань платників податків

Назва:
Застосування непрямих методів визначення податкових зобов’язань платників податків
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,29 KB
Завантажень:
37
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
У більшості країн світу органам податкової служби надані повноваження щодо здійснення контролю за дотриманням платниками податків вимог податкового законодавства. Платники самостійно визначають свої зобов’язання i справляють платежі до бюджетів. Кожний податковий орган має програму аудиторських перевірок для визначення правомірності сплати платниками податків за своїми зобов’язаннями. У більшості випадків перевірка обмежується бухгалтерськими книгами, звітами та інтерпретацією податкового законодавства. Однак, якщо, на думку iнспекторiв-ревiзорiв (аудиторів) звіти, бухгалтерські книги i облікові записи платника не є відповідним документом для відображення господарчої діяльності платника, то доцільно застосування непрямих методів для відстеження правильного розміру доходу, що оподатковується, i відповідних донарахувань.

Непрямі методи використовуються у США, Німеччині, Франції, Великобританії, Індії, Данії, Аргентині, Чилі, Уругваї, Австралії, Новій Зеландії i багатьох інших країнах – членах Організації економічного співробітництва i розвитку (далі – ОЕСD). Зрозуміло, що податкові законодавства країн значно вiдрiзняються, однак непрямi методи широко використовуються, навiть якщо вони спецiально не вiдзначенi у законодавствi [6].

У бiльшостi податкових органiв розвинених країн свiту під час проведення перевiрок широко використовуються рiзнi форми непрямих методiв для визначення доходу платника, що пiдлягає оподаткуванню, в разi, коли перевiрки бухгалтерських книг i журналiв платника податку не достатньо. Не завжди до податкового законодавства включені спеціальні положення про застосування таких методів, однак вони використовуються згідно з повноваженнями, наданими податковим органам для визначення правильної суми оподаткованого доходу платника податку.

На Україні також робилися певні кроки щодо застосування непрямих методів.

Перша і невдала спроба використовувати непрямі методи донарахування податків була почата з виданням у 1998 р. Указу Президента „Про деякі зміни в оподатковуванні”. Цим Указом, серед багатьох інших змін, було надано право Кабінету Міністрів затвердити методику застосування непрямих методів (але тільки з ПДВ). Кабінет Міністрів скористався цим правом і в грудні 1998 р. затвердив порядок застосування непрямих методів для визначення обсягу операцій, оподатковуваних ПДВ – постанова КМУ від 18.12.1998 р. № 1997. Однак у зв’язку з великим опором підприємців дію цього порядку вже в червні 1999 р. було припинено постановою КМУ від 01.06.1999 р. № 937.

Знову використання непрямих методів було передбачено прийнятим наприкінці 2000 р. Законом „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” (далі – Закон 2181). Цей закон, як відомо, почасти звузив повноваження податкової служби щодо призупинення операцій на рахунках платників податків, скасував картотеку. Але разом з тим, як компроміс, він передбачив і положення, у перспективі широкі повноваження, що надаються податковій службі. Не в останню чергу це стосується і непрямих методів.

Методика № 697 затверджена КМУ відповідно до доручення, що міститься в Законі № 2181, причому, з одного боку, вона в деяких випадках куди більш ліберальна, чим основний законодавчий акт, але з іншого – у ній відсутній чіткий алгоритм застосування встановлених законом непрямих методів.

Непрямі методи можуть бути використані винятково податковою службою і не можуть застосовуватися іншими контролюючими органами.

Для застосування непрямих методів необхідний формальний привід. Без такого приводу інформація, добута „непрямим” шляхом не може бути застосована для встановлення податкових зобов’язань платників податків. Перелік приводів подано у п. 4.3.1 ст. 4 Закону 2181:

– невстановлення фактичного місцезнаходження підприємства чи його відділених підрозділів, місцезнаходження фізичної особи;

– відхилення платника податків чи його посадових осіб від надання зведень, передбачених законодавством;

– неможливо встановити суму податкових зобов’язань у зв’язку з неведенням платником податків податкового обліку чи відсутністю встановлених законодавством первинних документів;

– наведені в декларації зведення не підтверджуються наявними документами обліку;

Порівняно з переліком основ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів у 1998 р., перелік із закону виглядає досить скромно. Наприклад, згідно з постановою рішення про застосування непрямих методів могло бути прийняте у випадку „постійних звітів платника податків про збитковість чи про неведення господарської діяльності; невідповідності рівня життя керівників, засновників підприємств і членів їхніх родин задекларованим доходам; наявності відносин з фіктивними структурами; надання, одержання, погашення кредитів (позичок); безпідставного збільшення обсягу здійснення операцій за наявні кошти тощо”.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Застосування непрямих методів визначення податкових зобов’язань платників податків

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок