Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Етапи та проблеми становлення законодавства про судоустрій в Україні

Етапи та проблеми становлення законодавства про судоустрій в Україні

Назва:
Етапи та проблеми становлення законодавства про судоустрій в Україні
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,55 KB
Завантажень:
52
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Задля забезпечення належного реформування, а також подальшого розвитку судової системи України відповідно до міжнародних стандартів здійснення правосуддя цінною виступає потреба теоретичного осмислення здійснення судово-правової реформи в Україні. Таке дослідження є необхідним для вивчення і врахування тих проблем, які виникали під час реформи.

Крім того, при дослідженні багатогранного процесу становлення та функціонування судової системи України за останні роки можна з упевненістю констатувати, що судово-правова реформа України на сьогодні ще далеко не завершена. І одним із визначальних факторів такої ситуації є потреба розвитку наукової думки з цієї проблематики. Це зумовлює необхідність аналітичного осмислення і системного узагальнення теоретичних і практичних питань у цій сфері. На нашу думку, подолання проблем у здійсненні судово-правової реформи можливе у тому випадку, якщо достатньою мірою будуть враховуватися досвід та історія розвитку судочинства.

Дослідженню проблем здійснення судово-правової реформи в Україні присвячено багато праць вітчизняних науковців. До них можна віднести, таких як: Бандурка О., Іоффе М., Михайленко О., Шишкін В., Шумський П. та ін. Але, не зменшуючи цінності цих досліджень, потрібно зазначити, що в них досліджуються окремі аспекти проблеми.

Метою наукової статті є дослідження здійснення судово-правової реформи в Україні в розрізі становлення ефективного правосуддя, яке відповідає міжнародним стандартам захисту прав та інтересів людини та громадянина.

Основні цілі роботи зводяться до таких:

1) визначити етапи здійснення реформи судово-правової системи України;

2) охарактеризувати особливості проведення перших змін до законодавства відповідно до засад, визначених Концепцією судово-правової реформи;

3) розглянути закономірності системних нормативно-правових перетворень на першому етапі реформи (1991–1996 рр.);

4) з’ясувати закономірності проведення судово-правової реформи після прийняття Конституції України 1996 року;

5) визначити правові проблеми, які не були вирішені в ході проведення „малої” судової реформи;

6) розкрити зміст реформ здійснених після прийняття нового Закону „Про судоустрій України” від 7 лютого 2002 року.

Процес здійснення в Україні судово-правової реформи можна розмежувати на такі етапи. Перший етап реформи розпочався після прийняття постанови Верховної Ради України „Про Концепцію судово-правової реформи в Україні” 28 квітня 1992 року та тривав до прийняття Конституції України 28 червня 1996 року. Другий припадає на період між 28 червням 1996 року та до прийняття Верховною Радою України пакета змін до нормативно-правових актів 21 червня 2001 року, яке дістало назву „малої” судової реформи. Третій етап розпочався від моменту проведення „малої” судової реформи та триває по сьогодні.

Аналіз здійснення судово-правової реформи на різних історичних етапах її проведення дозволяє визначити певні її закономірності.

Особливості реформи на першому етапі полягали в наступному:

1) Україна спромоглася визначити концептуальні напрями розбудови судової влади. Це знайшло своє відображення у прийнятті Верховною Радою України 28 квітня 1992 року Концепції судово-правової реформи в Україні [12]. Концепція судово-правової реформи визначила загальні напрями перебудови. До цих напрямів відносились, зокрема, такі.

Перший – реформування судової системи та вдосконалення форм судочинства шляхом створення нового законодавства з урахуванням положень, визначених Концепцією. Передбачалися такі ланки судової системи: Конституційний суд та суди загальної юрисдикції, до яких відносилися загальний та арбітражний як спеціалізований суд. Щодо загальних судів, то їхня функція за Концепцією не змінювалася. Дана судова ланка мала завдання забезпечувати захист прав і свобод громадян шляхом розгляду цивільних, кримінальних та адміністративних справ [15, с. 4]. Щодо Верховного Суду, то він є вищою судовою інстанцією в системі загальних судів, який переглядатиме справи в апеляційному та касаційному порядку. Адміністративна ланка судочинства, хоч і передбачалася, але фактично мала належати до ланки судів загальної юрисдикції [15, с. 4].

Другий – реформа правоохоронних органів. Трансформація системи судових органів у реальну судову владу неможлива, якщо не змінити сутність усіх елементів юстиції, у тому числі порядку організації та діяльності правоохоронних органів [13, с. 7]. Автори Концепції вдало звернули увагу на неможливість реформування судової системи, не здійснюючи перебудови всіх, пов’язаних із ним правових секторів держави. До таких органів необхідно відносити прокуратуру, досудове слідство, органи юстиції, адвокатуру, а також нотаріат.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Етапи та проблеми становлення законодавства про судоустрій в Україні

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок