Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Державне управління сферою рекреаційного обслуговування в Автономній Республіці Крим

Державне управління сферою рекреаційного обслуговування в Автономній Республіці Крим

Назва:
Державне управління сферою рекреаційного обслуговування в Автономній Республіці Крим
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,69 KB
Завантажень:
17
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Відповідно до статусу Автономної Республіки Крим (АРК), визначеного її Конституцією, вона є невід’ємною складовою частиною України, і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання. Автономна Республіка Крим здійснює також повноваження, делеговані законами України відповідно до Конституції України [1].

Період існування Радянського Союзу. За часів СРСР Крим був одним з найбільш розвинених рекреаційних районів, що спеціалізувався на організації лікувально-оздоровчого відпочинку, і основним центром приморського літнього відпочинку. Щороку його відвідувало майже 7,5 млн людей [2, 3].

Розвиток територіально-рекреаційної системи Криму після Великої Жовтневої соціалістичної революції здійснювався планомірно. З перших же днів встановлення радянської влади кримським курортам приділялася особлива увага. 21 грудня 1920 року було видано декрет РНК „Об использовании Крыма для лечения трудящихся”. У 1935 році після прийняття ЦВК і РНК РРФСР постанови „О мероприятиях по укреплению городского хозяйства и бюджета Ялты, Алупки и Семеиза” під керівництвом професора М.Я. Гінзбурга була розроблена перша у СРСР схема районного планування Південного берега Криму [3]. Постанова ХVI з’їзду Рад РРФСР визначила заходи щодо санітарно-технічної реконструкції (упорядкування гідромінеральних і бальнеологічних господарств і території) найважливіших курортів, серед яких був визначений Південний берег Криму, і удосконалення управління ними [4].

Розвитку рекреаційної інфраструктури і формуванню стійкого рекреаційного потоку сприяла стабілізація політичної ситуації в Криму (у 1924 р. постановою ВЦВК вільне переміщення населення в Крим було призупинено).

Подальший рекреаційний розвиток Криму був перерваний війною. Після Великої Вітчизняної війни розпочалось відновлення курортів, а наприкінці 40-х – з початком 50-х років ХХ століття поновилося активне будівництво нових санаторіїв і будинків відпочинку, пошук шляхів удосконалення управління сферою рекреаційного обслуговування. Вийшов ряд постанов, спрямованих на реалізацію державної політики у питаннях розвитку сфери рекреаційного обслуговування. Серед них постанова Ради Міністрів СРСР „Об утверждении Положения о Министерстве здравоохранения РСФСР и его местных органах” (1948 р.), згідно з якою було створено Головне курортне управління для керування санаторно-курортними справами та організації раціональної експлуатації існуючих рекреаційних ресурсів [5]; постанова Ради Міністрів СРСР „О строительстве санаториев, домов отдыха и летних курортных городов” (1959 р.), в якій було намічено план будівництва курортної мережі на 1959–1965 рр. в основному в районах Кавказу, Криму та європейської території СРСР [6].

У 70-х – 80-х роках приймалися спеціальні постанови Ради Міністрів СРСР, у тому числі по Криму, у напрямі розвитку масового оздоровчого відпочинку, туризму і курортно-профілактичного лікування: „О мерах по упорядочению застройки территории курортов и зон отдыха и строительству санаторно-курортных учреждений и учреждений отдыха” (1970 р.), „Об улучшении организации строительства на курортах Черноморского побережья Крыма” (1973 р.) і „Положение о курортах” (1973 р.) [7–9].

У 1984 році в складі Кримського облвиконкому був створений відділ по курортах з відповідними структурними підрозділами в курортних містах і районах області. Поряд з організацією відпочинку так званих „дикунів” до його обов’язків входила координація зусиль різних відомств з позиції подальшого розвитку рекреаційного господарства області. Все це стало початком формування системи територіального управління в Криму, що мало певні істотні переваги порівняно з відомчо-галузевою структурою управління.

Одночасно як експертно-рекомендуючий орган при Кримському облвиконкомі була створена координаційна рада з представників зацікавлених установ і відомств. Ця рада функціонувала в межах виконання комплексної цільової програми „Курорт”.

Організаційна структура управління курортними підприємствами радянського періоду мала такі позитивні сторони: суворий облік і контроль за фінансовою діяльністю, перспективне планування розширення та будівництва курортних об’єктів різної відомчої підпорядкованості; залучення значних засобів на розвиток Криму як всесоюзної здравниці.

Поряд з цим у той період помітні були й недоліки в управлінні, серед яких можна назвати те, що плани фінансування і матеріально-технічного забезпечення курортних підприємств приймалися вищими органами без достатнього врахування реальних потреб як виробника послуг, так і споживача, що призводило до дефіциту путівок, відсутності квитків на транспорт, нестачі продуктів харчування під час курортного сезону і тощо.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Державне управління сферою рекреаційного обслуговування в Автономній Республіці Крим

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок