Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Виникнення та розвиток податкової системи Київської Русі

Виникнення та розвиток податкової системи Київської Русі

Назва:
Виникнення та розвиток податкової системи Київської Русі
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
13,21 KB
Завантажень:
171
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
У літературних джерелах період виникнення Київської Русі одні автори відносять до VІІІ–ХІІ інші до ІХ–ХІІІ століття [1, с. 45; 2, с. 12].

Податкова система в Україні тісно пов’язана з виникненням, формуванням і розвитком Київської Русі як держави.

Спочатку податки існували у вигляді безсистемних платежів, що носили переважно натуральну форму і називалися данина, подимне, пополужне, полюддя тощо [3, с. 34].

Крім того, в Київській Русі сплачували так зване мито.

Спочатку митні порядки існували в містах Причорномор’я, а також згадуються у перших міжнародних угодах, зокрема в договорах 907, 911 років Київської Русі з Візантією [4, с. 45].

Найдавнішою формою прямих податків у Київській Русі була данина, яка в основному йшла на утримання княжого двору і дружини.

На ранній стадії становлення державності у Київській Русі основною формою натуральної повинності – одним із перших видів податку, були данина і полюддя. У „Повісті минулих літ” згадується про данину від окремої будівлі – диму. Подимна данина з часом трансформувалася у поземельну – від рала або плуга [5, с. 95; 6, с. 47].

Данина носила звичаєвий характер і саме це робило її протягом тривалого часу відносно постійною. Данина, як правило, сплачувалася продуктами промислів і сільського господарства (хлібом, медом, воском, хутром, шкірами тощо), а вже пізніше грошима. Данина була основним джерелом доходів Київської Русі.

Близько 1/3 зібраної данини князь брав на свої особисті потреби, а решта йшла на утримання дружини, органів управління, ведення війни [2, с. 40].

На перших порах данина була „платіжкою” за спокій, але з часом вона перетворилася в податок, який повинні були сплачувати всі підлеглі народи. У свій час С.А. Корф у розвитку данини в Київській Русі виділяв три стадії:

– дань у формі простої контрибуції з населення, яку брав князь за свій військовий ризик;

– дань, яку брав князь, який уже твердо тримав владу в окремо взятому князівстві;

– дань, що мала характер державної повинності.

Спочатку це був нерегульований, а пізніше все більш систематичний прямий податок.

До прямих податків також належали дари (добровільне підношення підданих), оброк (плата за користування земельними надрами, знаряддями праці).

Данина справлялась двома способами: повозом – коли її привозили в Київ, та полюддям, коли князі чи їх дружинники самі їздили за даниною.

Полюддя, як правило, нічим не регламентувалося, залежало від самих потреб і задумів князя, збиралося восени, а саме в листопаді, і найчастіше носило характер походів, які періодично повторювалися.

З часом полюддя перетворилося вже в регулярний податок незалежно від того, чи приїздив за даниною сам князь, чи його агенти-прислуга.

При зборі данини проявлялися найбільш характерні, негативні риси феодально-децентралізованої системи: неврегульованість розмірів і періодичності збору більшості податків, їх величезна кількість і різнорідність, випадковість і свавілля поборів, збирання особами, які особисто зацікавлені у максимальному доході. Усе це призводило до значних зловживань, результатом чого були заворушення і навіть повстання [2, с. 23].

Класичним прикладом стали події 945 р. – повстання у Древлянській землі проти Київського князя Ігоря. Під час полюддя він спробував стягнути данину з древлян двічі, за що і поплатився головою.

Дружина Ігоря княгиня Ольга жорстоко помстилась древлянам. Проте смерть Ігоря примусила її „уважно поставитися до справи оподаткування людності” [1, с. 46].

Княгиня Ольга впорядкувала фінансову систему, започаткувала стабільніше стягнення податків. Вона запровадила адміністративно-фінансові пункти для збирання данини, так звані „становища”, використавши для цього центри сільських общин – погости, двори, куди звозили данину. Були встановлені „оброки”, „уроки”, „устави”, „дані”, які визначали зміст і розмір данини [2, с. 24, 36, 40].

Впорядкована податкова система виключала можливість подвійного полюддя, обмежила свавілля князів і воєвод.

Разом з тим слід зазначити, що навіть у ті часи були виділені категорії людей, які звільнялися від сплати данини. До них належали дружинники, князівські слуги, духовенство [5, с. 95].

Це була, по суті, перша спроба реформи податкової системи, спрямована на впорядкування збору податків з визначенням примітивного адміністративно-територіального устрою і фінансової системи держави.

За правління Ярослава Мудрого (1019–1054 рр.), який продовжив і вдосконалив те, що започаткували його попередники, був складений перший писемний звід законів – „Руська правда”, яка детально регламентувала систему оподаткування і яка стала правовим кодексом усієї Київської Русі.

Складовою її частиною був „Покон вірний”, який детально регламентував діяльність податкової системи [2, с. 40].

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Виникнення та розвиток податкової системи Київської Русі

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок