Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Проблеми реалізації в Україні положень Конвенції про кіберзлочинність у контексті міжнародної співпраці

Проблеми реалізації в Україні положень Конвенції про кіберзлочинність у контексті міжнародної співпраці

Назва:
Проблеми реалізації в Україні положень Конвенції про кіберзлочинність у контексті міжнародної співпраці
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
14,31 KB
Завантажень:
44
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Останнім часом невпинно поширюються загрози, пов’язані з криміналізацією інформаційної сфери, у тому числі – глобальної мережі Інтернет, відкритість якої спричиняє високу уразливість від злочинних посягань. Пропорційно розширенню Інтернет зростає кількість, так званих кіберзлочинів: спам, торгівля людьми, порнографія, електронні розкрадання стали невід’ємною рисою сучасних інформаційних процесів. Як свідчить правоохоронна практика, останніми роками у світі спостерігається значне зростання рівня злочинних актів щодо інформаційних систем, що утворює загрозу окремим організаціям, установам і фізичним особам, а також економіці кожної країни та суспільства в цілому.

Враховуючи фактор глобалізації такого виду злочинності, все більш очевидним стає той факт, що жодна держава сьогодні вже не спроможна самостійно протистояти цій небезпеці. У зв’язку з цим невідкладною проблемою стає необхідність активізації міжнародного співробітництва у цій сфері [1].

Розглядаючи протидію злочинам у сфері використання комп’ютерних технологій, з точки зору міжнародного співробітництва, слід зрозуміти причини їх підвищеної небезпеки для світового співтовариства, що обумовлено певними особливостями, притаманними саме цьому різновиду злочинності, а саме:

– транскордонний характер – тобто, у злочинця є можливість несанкціоновано проникнути в будь-яку комп’ютерну систему, яка з’єднана зі світовою мережею Інтернет (не зважаючи на державні кордони та відстань до неї);

– високий рівень латентності, причинами якого є: складність виявлення злочинів правоохоронними органами; небажання потерпілих повідомляти про вчинений злочин; помилкове (або умисне) “списання” наслідків протиправних посягань за рахунок апаратно-програмних проблем комп’ютерних систем;

– відсутність усталених методик розкриття та розслідування вказаних злочинів, відпрацьованих механізмів міждержавної допомоги в розслідуванні, причинами чого є їх відносна новизна;

– значний рівень залежності сучасного суспільства від інформаційних технологій, які впроваджуються майже у всі сфери життєдіяльності людини та функціонування держави (банківська, енергетична, транспортна, оборонна та інші сфери), і можуть розглядатися як потенційні об’єкти злочинних атак.

Як правильно зазначають В.В. Зимовець та Д.Е. Чувирін, специфікою кіберзлочинів є географія їх скоєння, яка є досить широкою, але, враховуючи те, що основна кількість комп’ютерів розташована у великих населених пунктах, то саме на них і припадає “левова частка” правопорушень. Однак, ми не можемо погодитись з іншою тезою вказаних авторів, які серед інших ознак, вказують на “доступність” злочинів у сфері використання комп’ютерних технологій, пояснюючи це постійним здешевленням комп’ютерної техніки [2]. На нашу думку, саме необхідність використання спеціальних технічних і програмних засобів, а також володіння певними навичками для цього стоїть на шляху масового розповсюдження комп’ютерних злочинів поміж всіх верств населення.

Головним кроком України на шляху до міждержавної співпраці у зазначеній сфері є ратифікація 7 вересня 2005 року Конвенції про кіберзлочинність від 23 листопада 2001 року [3; 4], яка передбачає надання повноважень, достатніх для ефективної боротьби зі злочинами у сфері інформаційно-телекомунікаційних технологій як на внутрішньодержавному, так і міжнародному рівнях, укладення домовленостей щодо дієвого міжнародного співробітництва.

Відповідно до зазначеної Конвенції сторони співробітничають шляхом застосування відповідних міжнародних документів щодо міжнародного співробітництва у кримінальних питаннях, угод, укладених на основі єдиного чи взаємного законодавства, а також внутрішньодержавного законодавства з метою розслідування або переслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних з комп’ютерними системами і даними, збиранням доказів у електронній формі.

Зокрема, Конвенцією про кіберзлочинність передбачено конкретні принципи міжнародного співробітництва, а саме:

– термінове збереження комп’ютерних даних. Будь-яка сторона може запитати іншу видати ордер або іншим чином провести термінове збереження комп’ютерних даних за допомогою комп’ютерної системи, яка знаходиться на території іншої сторони, до якої сторона, яка запитує, збирається надіслати запит про взаємну допомогу щодо обшуку, доступу, арешту тощо, або розголошення таких даних;

– термінове розкриття збережених даних про рух інформації. Якщо в ході виконання запиту щодо збереження даних про рух інформації, які стосуються конкретної передачі інформації, стороні, яку запитують, стає відомо, що постачальник послуг в іншій країні був залучений до передачі такої інформації, сторона, яку запитують, терміново повідомляє тій, що запитує, обсяг інформації про рух даних, достатній для ідентифікації такого постачальника послуг і шляху передачі цієї інформації;

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Проблеми реалізації в Україні положень Конвенції про кіберзлочинність у контексті міжнародної співпраці

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок