Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Контрабанда трансплантаційних органів та інших анатомічних матеріалів людини – сумна реалія сьогодення

Контрабанда трансплантаційних органів та інших анатомічних матеріалів людини – сумна реалія сьогодення

Назва:
Контрабанда трансплантаційних органів та інших анатомічних матеріалів людини – сумна реалія сьогодення
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,21 KB
Завантажень:
29
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
В умовах активізації зовнішньоекономічних зв’язків суб’єктів підприємницької діяльності усіх форм власності, а також поглиблення кризових явищ в економіці України спостерігається різке зростання кількості злочинів, пов’язаних з незаконним переміщення товарів, історичних та культурних цінностей, інших предметів та речовин, перелічених у ст. 201 КК України, через митний кордон України.

Як свідчить практика, більшість злочинів, пов’язаних з обігом “людського товару“, вчинюється організованими злочинними угрупованнями. Звідси можна зробити висновок про те, що будь-які незаконні дії з трансплантаційними органами чи іншими анатомічними матеріалами людини та організована злочинність є категоріями, які тісно взаємопов’язані. В Україні цей вид діяльності став відомим у 1993 році, коли прокуратура Херсонської області порушила кримінальну справу відносно громадянина України Манця М.Д. та співробітника американської фірми “Flark“, які з 1991 року відправляли трансплантати людини до Сполучених Штатів Америки. Але ж справу було припинено після того, як було з’ясовано, що трансплантати не можна розглядати в якості товару, тому що на них не існує офіційно встановлених цін. Не віднесені вони також і до предметів, незаконне переміщення яких через митний кордон України може кваліфікуватися відповідно до ст. 201 КК України як контрабанда [1, с. 53–54].

Як же ж з позицій кримінального Закону слід оцінювати подібні дії?

Ця, досить нова для України проблема, не тільки має великий суспільний резонанс, але й вимагає прискіпливої кримінально-правової та кримінально-процесуальної оцінки з боку фахівців. Перш за все, слід з’ясувати, що собою, власне, являють анатомічні матеріали людини, який правовий режим їх переміщення через митний кордон України, визначити, чи можуть належати анатомічні матеріали людини до різновидів предметів контрабанди [2, с. 8–9].

У статті 1 “Визначення термінів“ Закону України від 16 липня 1999 року “Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини“ трансплантація визначена, як спеціальний метод лікування, що полягає у пересадці реципієнту органа або іншого анатомічного матеріалу, взятих у людини або тварини; анатомічні матеріали – як органи, тканини, клітини людини або тварини [3, с. 377]. Отже, трансплантаційні органи людини (нирка, серце і т. ін.) входять до анатомічних матеріалів. Відповідно до вказаного Закону не можуть розглядатись як анатомічні матеріали штучні трансплантаційні засоби (штучні серце, очна сітківка і т. ін.). Вони є технічними засобами медичного призначення, тобто товаром, і за відповідних умов можуть виступати предметами контрабанди.

Дослідивши Закон про кримінальну відповідальність, можна побачити, що в ньому не міститься спеціальних норм, що передбачають заборону незаконного переміщення органів та матеріалів людини через митний кордон України. Органи та тканини людини як предмет злочину згадуються лише у ст. 143 КК України, яка передбачає кримінальну відповідальність за порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини, що, як зрозуміло, не охоплює незаконного переміщення анатомічних матеріалів людини через митний кордон України.

Неможливо вирішити цю проблему і за допомогою ст. 149 КК України “Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини“, частина 3 якої передбачає відповідальність за торгівлю людьми з метою вилучення у них органів чи тканин для трансплантації або насильницького донорства – як про кваліфікуючу ознаку даного суспільно небезпечного діяння.

Розглядаючи дану норму, слід визначити, що саме являє собою торгівля з метою вилучення у потерпілого органів чи тканин для трансплантації або насильницького донорства. Існує думка, що саме такою торгівля повинна вважатися у тому випадку, коли, по-перше, відносно людини має місце одна з таких угод:

– купівля-продаж, якась оплатна передача, здійснення стосовно неї будь-якої іншої незаконної угоди;

– по-друге, коли винна особа, здійснюючи таку угоду, усвідомлювала той факт, що потерпілий у подальшому буде використаний для цілей трансплантації чи насильницького донорства.

Якщо злочинець, продаючи жертву, не усвідомлював характер саме такого її подальшого використання, його дії не можуть бути кваліфіковані як торгівля людьми з метою вилучення у потерпілого органів чи тканин для трансплантації чи насильницького донорства.

Водночас слід погодись із пропозицією щодо доцільності заміни у ч. 3 ст. 149 “Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини“ КК України словосполучення “… з метою вилучення у потерпілого”, на “… для вилучення у потерпілого…”, оскільки це попередня мета злочину [4, с. 174]. Така заміна є істотним засобом точного визначення справжньої мети трансплантації, наприклад, відновлення здоров’я, являючи собою елемент іншої вигоди.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Контрабанда трансплантаційних органів та інших анатомічних матеріалів людини – сумна реалія сьогодення

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок