Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Законодавство про захист свідків та потерпілих від організованих злочинних посягань

Законодавство про захист свідків та потерпілих від організованих злочинних посягань

Назва:
Законодавство про захист свідків та потерпілих від організованих злочинних посягань
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
14,41 KB
Завантажень:
34
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Широкомасштабні процеси реформування, що відбуваються в пострадянських країнах, супроводжуються певними негативними явищами, одне з перших місць серед яких посідає злочинність та її організовані прояви [1, с. 4].

Сучасна злочинність стала більш професійною та організованою [2, с. 161], відбулися кількісні, а головне – якісні зміни злочинності [3, с. 5; 4, с. 21; 5, с. 25]. Поширеними стали випадки впливу на осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві.

Суттєво важливим компонентом ефективного розкриття і розслідування злочинів та покарання злочинців є готовність жертв злочинів допомагати в розслідуванні злочинів. Як показали проведені Н.С. Карповим дослідження, сьогодні ні в Україні, ні в багатьох інших державах жертви не готові допомагати правоохоронним органам. Так, стосовно 47,9 % опитаного населення України, або їх рідних було вчинено злочини і 32,9 % з них не зверталися з цього приводу до правоохоронних органів. Аналогічна ситуація склалася і в Росії – 45,3 і 33,4 %; у Республіці Молдова – 44,7 та 31,2 %; у Республіці Білорусь – 45,3 та 29,2 % відповідно. Крім того, 41,5 % опитаного населення України якщо їм стане відомо про вчинення злочину та осіб, які його вчинили, за власною ініціативою до правоохоронних органів про це не повідомить. Так само вчинить 51,7 % опитаного населення Росії, 67,1 % – Республіки Молдова, 50,3 % – Республіки Білорусь [5, с. 215, 218]. За оцінками спеціалістів у Росії, щорічно свідками злочинів стають приблизно 10 млн. людей. Із цієї кількості близько чверті зазнають погроз та насилля, через що вони змінюють показання [6, с. 167]. Ці дані підтверджує проведене Н.С. Карповим проведене дослідження, згідно з яким відносно 28,9, 27,3, 28,6 та 33 % осіб, які брали участь у розслідуванні, відповідно в Україні, Росії, Республіці Молдова, Республіці Білорусь здійснювався вплив з метою зміни показань, відмови від дачі показань і т. ін. [7, с. 38]. За даними вибіркового соціологічного дослідження, злочинний вплив на свідків та потерпілих, на думку працівників правосуддя, здійснювався під час розслідування у кожній другій кримінальній справі (23 % опитаних), у кожній кримінальній справі (12 %) виявляється ж незначна частина. Майже половина опитаних працівників не фіксують (46 %) у матеріалах кримінальної справи факти антисуспільного впливу на свідків та потерпілих [8, с. 167].

Таким чином, забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства набуває нині першочергового значення [8, с. 167] та активно вивчається науковцями на теренах Співдружності Незалежних Держав. Сьогодні в Україні це питання досліджують М.Ю. Азаров, В.П. Бахін, В. Боров, Л.В. Брусніцин, В.С. Зеленецький, Н.С. Карпов, М.В. Курків, О.В. Усенко, у Російській Федерації – А. Антошина, Л.В. Брусніцин, А.Ю. Єпіхін, Т.Н. Москалькова, В.В. Трухачьов, у Республіці Білорусь – П.В. Митник, Л.І. Родзевич. На необхідність дослідження цієї проблеми в Республіці Казахстан звертали увагу В.І. Андрєєв, А.Н. Ахпанов, С.М. Жалибін, М.Ч. Когамов, Б.М. Нургалієв, Б.Х. Толеубекова.

Як правильно зауважив Л.В. Головко, важливе значення будь-якої реформи виявляється не тоді, коли вона отримує нормативне закріплення, а в той момент, коли правову норму вдається реалізувати як окремого громадянина, так і в інтересах суспільства загалом. Замінити одні закони іншими – не означає лише здійснити реформу.., знайти реальне право – ось завдання юриста [9, с.126]. На нашу думку, перші кроки правової реформи – її нормативне закріплення – як міцний фундамент повинно тримати її реалізацію. Тому вважаємо за необхідне порівняти та визначити прогалини й досягнення законодавчого закріплення захисту осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві. Така спроба була здійснена Н. Пелипенко [10], однак наше дослідження триватиме дещо в іншому аспекті.

Пострадянські держави почали формувати законодавство про захист осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, з початку 90-х років минулого століття. Початок прийняття законодавства про захист свідків та потерпілих поклала Україна прийняттям 23 грудня 1993 року Закону України “Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві” (далі – Закон) [11]. 28 січня 19989 року Закон “Про державний захист потерпілих, свідків та інших осіб, які сприяють кримінальному процесу” № 1458-ХІІІ був прийнятий у республіці Молдова. 5 липня 2000 року прийнято Закон Республіки Казахстан “Про державний захист осіб, які беруть участь у кримінальному процесі” № 72–2 [12]. 20 серпня 2004 року в Російській Федерації було прийнятий Закон “Про державний захист потерпілих, свідків та інших учасників кримінального судочинства” № 119-ФЗ [13]. У Республіці Білорусь спеціальний закон про захист свідків та потерпілих відсутній, а 13 грудня 1999 року прийнято лише Закон “Про державний захист суддів, посадових осіб правоохоронних та контролюючих органів” [14].

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Законодавство про захист свідків та потерпілих від організованих злочинних посягань

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок