Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Державне управління

Державне управління

Назва:
Державне управління
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
16,89 KB
Завантажень:
35
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Ще в 1556 р. в Росії було складено Государів розряд, який став фактично переліком призначень на вищі придворні посади: начальників приказів, тобто міністерств, намісників і воєвод, полкових похідних, воєвод тощо. Цей документ відслідковував кадрові призначення, що були здійснені на 80 років раніше від його укладення, так що з'явилася можливість спостерігати процес обіймання в країні найвищих службових посад представниками окремих аристократичних родин, а саме визначити генеологічні корені представників влади в Росії.

Згодом на підставі загальних тенденцій реформування державного управління, його переходу до двірсько-вотчинної системи, в складі російської аристократії відбулися значні зміни, що спричинили її внутрішній поділ на дві частини: родинне боярство і служиле дворянство. На кінець ХV ст., при Івані ІІІ, в більшості управлінських структур панували князі та нащадки князівських родин. У цілому на московській службі тоді нараховувалось близько 200 родинних прізвищ. Як зазначав відомий російський історик В.Ключевський , служиле князівство з часом якщо не задавило, то значно відсунуло старий прошарок московського боярства від царського двору.

У ті часи внаслідок внутрішніх суперечок та боротьби за владу загострились взаємостосунки між государем і боярством, що дало підстави для створення з найбільш вірних служилих людей опричнини як спеціальної інституції монаршої влади, покликаної забезпечувати його діяльність і безпеку. З часом опричнину було перейменовано на двір, опричних бояр і служилий люд - на двірських бояр і люд. Так відбувалося становлення двірської державної служби як служби безпосередньо при государеві (монархові).

У другій половині ХV ст. до складу московського двору як військово-службового класу входили такі прошарки:

нащадки князів великих і удільних, що залишили свій стіл і ввійшли до складу московського двору;

бояри і вільні слуги колишніх великих і удільних князів, які разом з господарями перейшли на московську службу;

різні представники колишньої княжої челяді, які отримали від государя землі нарівні зі своїми колишніми господарями і ввійшли до одного з ними розряду;

колишні військові слуги, яким також тепер надавалася земля і які були зобов'язані нести військову повинність разом зі своїми колишніми господарями.

Після того, як особа потрапляла до стану служилого люду, їй призначалося утримання у трьох найпоширеніших формах: грошове жалування, вотчина, придбанню якої сприяли князі, та харчування як прибуток з урядових посад.

Для більшого заохочення боярства до государевої служби в ХV-ХVІ ст. була створена система помісного землеволодіння. Вона базувалась на праві служилого люду тимчасово (на період служби або на все життя) отримувати від царя під умову служби як винагороду і засіб існування ділянку казенної або церковної землі - помістя. На відміну від вотчини, помістя не успадковувались нащадками. Їх розмір залежав від чину та посади, яку обіймав поміщик. Разом з тим, від розміру маєтка залежав і термін обов'язкового перебування на службі як самих поміщиків, так і їхніх дітей. Після смерті поміщика частина наділу залишалася його вдові або дочкам, причому, якщо він гинув на службі, вдова та дочки отримували відповідно 20 і 10% помістя, якщо він вмирав своєю смертю - удвічі менше . Це було значним кроком до створення системи матеріального заохочення службових осіб та забезпечення їх діяльності, своєрідним пенсійним забезпеченням родини.

До кінця ХVІ ст. в Росії вже сформувалась ієрархічна система, яка поділяла службовий люд за родовою належністю та військовими заслугами на чини трьох основних груп:

думні - бояри, окольничі та думні дворяни;

служилі московські, тобто столичні - стольники, стряпчі, московські дворяни;

міські чи повітові, провінційні - виборні дворяни, діти боярські дворові, діти боярські міські.

Якщо спочатку, розглядаючи кандидатури претендентів на посади при дворі, увагу передусім звертали на родові ознаки, тобто походження, то з часом ситуація змінилась. Якість служби та вірність царю стають головними чинниками при визначені ступеня наближення до монарха. В результаті родова аристократія Росії і служилий люд злилися в єдиний клас - дворянство. Відмінність полягала тільки в майнових ознаках, оскільки той, хто обіймав вищу посаду, одержував від монарха більше утримання. Так, Ключевськийпише, що в середині ХV ст. за царську службу бояри і окольничі отримували землі відповідно до розряду та чину . Особи вищих чинів - бояри, окольничі і думські дворяни - отримували помістя від 800 до 2000 четвертин, стольники і московські дворяни - від 500 до 1000 четвертин. Крім землі, служилий люд одержував також і грошове утримання, яке нараховувалось пропорційно до розміру помістя.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Державне управління

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок