Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Вдосконалення нормативно-правової регламентації слідчих дій – перспективний напрям у захисті особистих і публічних інтересів в ході протидії організованій злочинній діяльності

Вдосконалення нормативно-правової регламентації слідчих дій – перспективний напрям у захисті особистих і публічних інтересів в ході протидії організованій злочинній діяльності

Назва:
Вдосконалення нормативно-правової регламентації слідчих дій – перспективний напрям у захисті особистих і публічних інтересів в ході протидії організованій злочинній діяльності
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
18,64 KB
Завантажень:
33
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Аналіз практики розслідування злочинів, вчинених членами організованих злочинних угруповань, свідчить, що порушення кримінальних справ по цих злочинах переважно є результатом кропіткої оперативно-розшукової діяльності (далі – ОРД) правоохоронних органів України. Серед основних особливостей організації й планування, а також розслідування вказаних злочинів практики відзначають потребу в активній взаємодії слідчого з відповідними оперативно-розшуковими підрозділами, а також вміле використання результатів оперативно-розшукової діяльності. Значення ОРД у розслідуванні зазначеної вище категорії злочинів є настільки великим, що без перебільшення можна стверджувати про її визначальну роль у формуванні надійної доказової бази та підтвердженні висновків слідства в ході розгляду кримінальної справи у суді.

Слід визнати, що останнім часом законодавцем зроблені певні кроки щодо подолання цієї проблеми. Зокрема, у 2001 році до ч. 2 ст. 65 (Докази) Кримінально-процесуального кодексу України (далі – КПК) внесені доповнення, згідно з якими джерелами доказів можуть бути також і протоколи з відповідними додатками, складені уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів. Способом отримання цих доказів згідно з ч. 2 ст. 66 (Збирання і представлення доказів) КПК є відповідне доручення підрозділам, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, надане особою, що проводить дізнання, слідчим, прокурором або судом у справах, що перебувають в їх провадженні.

Між тим, використання з вказаною метою у кримінально-процесуальній діяльності результатів ОРД на сьогодні все ще залишається досить проблематичним, що не відповідає потребам практики і негативно позначається як на вирішенні завдань суто оперативно-розшукової, так і кримінально-процесуальної діяльності. В цілому, можна відзначити, що не завжди в ході ОРД є можливим дотриматись вимог, що висуваються чинним КПК до формування і перевірки доказів, а тому виникає проблема у визначенні допустимості результатів ОРД. Крім того, як показує аналіз матеріалів кримінальних справ, недоліки в організації і здійсненні взаємодії, а також “жорстке” розмежування співробітниками “своїх зон відповідальності” в оперативно-розшуковій та кримінально-процесуальній діяльності інколи призводить лише до покращення статистичних показників, але, як правило, веде до втрати системності і наступальності у розслідуванні, робить його інертним й нездатним надійно захистити особисті і публічні інтереси. Відомо також, що часто після реалізації матеріалів ОРД шляхом порушення кримінальної справи суттєво знижується активність оперативно-розшукових підрозділів у вирішенні завдань кримінального судочинства. Має місце і непотрібне дублювання результатів ОРД засобами кримінального процесу, що гальмує рух справи, певною мірою сприяє позбавленню діяльності слідчого творчого характеру, і перетворює її на механічне дотримання відповідних процедур (наприклад, пояснення – протокол допиту; висновок спеціаліста, що заслуговує на довіру – висновок експерта тощо).

Вимагає дослідження й питання щодо диференціації слідчих дій за видами злочинів, наприклад, для розслідування відповідних злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, терористичної діяльності, в середовищі організованої злочинної діяльності тощо, а також слідчих дій із застосуванням сучасних науково-технічних засобів (електронне обстеження приміщень, контроль (спостереження) за особою, місцем чи об’єктом за допомогою використання супутникових технологій і комп’ютерних систем тощо). Актуальним питанням, що залишається сьогодні неврегульованим, є використання в ході проведення окремих слідчих дій (наприклад, допиту, впізнання) метода відеооконференції, або дистанційного провадження процесуальних дій. Такий метод передбачений в деяких актах міжнародного права. Зокрема, відкритий з 08.11.2001р. для підписання Другий додатковий протокол до Європейської конвенції про взаємну правову допомогу у кримінальних справах (1959 р.), учасником якої з 1998 р. є і Україна, передбачає використання у здійсненні міжнародної правової допомоги судового розгляду справи в режимі відеоконференції. Приклади використання цього досить нового методу формування й перевірки фактичних даних (доказів) вже існують в діяльності органів досудового розслідування і суду США, Росії та інших країн [1]. У ч. 5 ст. 110 (Спеціальні способи допиту свідка і його захист) КПК Молдови, наприклад, допит свідка шляхом використання “телевізійної конференції” визначений одним із способів забезпечення безпеки учасників кримінального процесу [2].

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Вдосконалення нормативно-правової регламентації слідчих дій – перспективний напрям у захисті особистих і публічних інтересів в ході протидії організованій злочинній діяльності

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок