Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Використання в доказуванні матеріалів оперативно-розшукової діяльності

Використання в доказуванні матеріалів оперативно-розшукової діяльності

Назва:
Використання в доказуванні матеріалів оперативно-розшукової діяльності
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
23,91 KB
Завантажень:
147
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Проблема використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності (далі — ОРД), з допомогою яких можна отримати докази по кримінальній справі існує ще з XIX ст. до прийняття Статуту кримінального судочинства 1864 р.

Деякі питання цієї проблеми висвітлювались в кримінально-процесуальній літературі до і після радянської влади.

Термін «оперативно-розшукові заходи з'явився у радянську КрИмінально-процесуальному законодавстві 25 грудня 19,59 р. —- в День прийняття Верховною Радою СРСР «Основ кримінального судочинства Союзу РСР та союзних республік» (далі Основи). Згідно зі ст, 29 Основ на органи дізнання було покладено «прийняття необхідних оперативно-розшукових заходів з метою виявлення ознак злочину й осіб, які їх вчинили» Дане положення згодом було дослівно відтворене у відповідних нормах кримінально-процесуального законодавства України й інших союзних республік колишнього СРСР.

Необхідність використання матеріалів ОРД виникає, як правило, при провадженні досудового слідства, коли слідчому самотужки, без допомоги оперативних працівників важко встановити, наприклад, осіб, що вчинили злочин, а також провести їх своєчасну затримку. Оскільки розшук у широкому значенні — це діяльність, яка проводиться з метою з'ясування суті злочинної події, встановлення злочинця, його виявлення й затримання, висвітлення різноманітних обставин справи, пошук очевидців (свідків), постраж-далих (потерпілих), знаряддя вчинення злочину (речових доказів), об'єктів злочину та ін.

За останні роки в нашій країні все більшого поширення набувають вчинені організованими злочинними групами, ретельно сплановані і замасковані злочини, що істотно ускладнює їх розкриття і розслідування. Практика свідчить, що такі злочини, як наймані убивства, терористичні акти, нар-кобізнес, торгівля людьми тощо, розкрити традиційним слідчим шляхом, без використання оперативно-розшукових методів, засобів і результатів цієї діяльності неможливо.

Тривалий час у юридичній літературі ведуться дискусії з приводу того, чи варто визнавати фактичні дані, отримані оперативно-розшуковим шляхом, доказами і за яких умов. Деякі автори взагалі заперечують таку можливість1, стверджуючи, що «дані, добуті в результаті проведення оператив-но-розшукових заходів, не знаходять відображення в кримінальній справі і не мають доказового значення »2; інші виходять з поняття доказу як єдності змісту і форми. У даному випадку змістом є фактичні дані, отримані оперативно-розшуковим шляхом, а формою — процесуальний порядок їх встановлення і введення в кримінальний процес.

Захопленість диференціацією оперативно-розшукових і кримінально-процесуальних заходів призвела деяких дослідників до висновку, що поділ процесуальної і непроцесу-альної роботи повинен існувати й безпосередньо в органі дізнання3. «Зрощування цих двох функцій неприпустиме, — писав А. Я. Дубинський, — оскільки це може негативно позначитися на оцінці доказів, що збираються, об'єктивності розслідування і формуванні висновків по кримінальній справі»4. Однак чимало процесуалістів вітали саме синтез оперативно-розшукових і кримінально-процесуальних повноважень органу дізнання. Положення закону, що покладають на органи дізнання прийняття необхідних ОРМ, розглядалися як вказівка на необхідність зближення процесуальних і непроцесуальних методів.

Так, за твердженням Л. М. Карнєєвої, дані, отримані з оперативного джерела, стають доказами, якщо будуть підтверджені процесуальним шляхом — допитами, оглядом, обшуком, тобто отримані зі зазначеного законом джерела.

Цей висновок конкретизує В. Л. Дорохов: «Предмети і до-ентИ) виявлені оперативним шляхом, можуть розглядайся як докази лише остільки, оскільки після їх юридичного виявлення почалося їх процесуальне збирання, у ході якого до них був цілком застосований режим, що визначає допустимість речових і письмових доказів.

Підтримуючи висловлену думку, слід зазначити, що в даному випадку відсутнє процесуальне збирання фактичних даних і в цьому немає необхідності. У даному випадку зміст наділяють визначеною формою — фактичні дані, отримані оперативно-розшуковим шляхом, набувають процесуальної форми. Однак оперативно-розшукова інформація залишається змістом оперативних джерел, що у кримінальній справі не фігурують2.

Це не означає, що надання змісту необхідної форми ігнорується перевірка вірогідності й оцінки інформації. Навпаки, у результаті таких дій оперативно-розшукова інформація здобуває нову якість, а процесуальний порядок її оформлення створює гарантії вірогідності й об'єктивності3.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Використання в доказуванні матеріалів оперативно-розшукової діяльності

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок