Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Організаційно-правові проблеми боротьби з організованою злочинністю в Україні

Організаційно-правові проблеми боротьби з організованою злочинністю в Україні

Назва:
Організаційно-правові проблеми боротьби з організованою злочинністю в Україні
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,76 KB
Завантажень:
63
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.3


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
З часу проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, ґрунтуючись на Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р. та Акті проголошення її незалежності, Верховною Радою, Президентом, Урядом України приділялася постійна увага протидії злочинності та корупції в державі. Можна вважати, що в державі наявні всі передумови для подолання цього зла. По-перше, за цей час створена відповідна правова база, підписано та ратифіковано ряд міжнародних конвенцій про міждержавне співробітництво, по-друге, – створені спеціальні структури для боротьби з організованою злочинністю та корупцією. Однак, криміногенна ситуація в Україні залишається складною.

Спеціалісти стверджують, що основні причини неефективної протидії в Україні залежать від таких складових: належної правової бази та її ефективного використання. І, якщо правова база, що визначає державну політику, стратегію і регулює питання боротьби з організованою злочинністю та корупцією, хоча й потребує певного удосконалення, створена, то вбачається, що головна причина незадовільного стану боротьби з корупцією і організованою злочинністю – у неефективному використанні нормативно-правових актів та недостатньому рівні правового регулювання діяльності спецпідрозділів по боротьбі з організованою злочинністю, який, незважаючи на статистичні показники, не відповідає масштабам організованої злочинності та ступеню її суспільної небезпеки.

За сучасних соціально-економічних умов громадська свідомість у більшості населення характеризується незадоволенням, яке викликане низькою ефективністю роботи органів влади, у тому числі правоохоронних. Дійсно, незважаючи на чинність Закону України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” Головне управління по боротьбі з організованою злочинністю МВС України (ГУБОЗ МВС України) та його підрозділи на місцях так і не стали спеціальними державними органами по боротьбі з організованою злочинністю. Відсутність чіткого визначення правового поля та їх компетенції, недосконалість організаційно-управлінських структур не дозволяють їм стати справжніми координаторами діяльності інших державних органів у сфері боротьби з організованою злочинністю і корупцією.

Оцінюючи діяльність правоохоронних органів в боротьбі з організованою злочинністю, слід відмітити, що активність правоохоронних органів помітно відстає в протидії злочинним формуванням. Замість реальної боротьби з організованою злочинністю, внаслідок паралелізму в діяльності спецпідрозділів БОЗ і оперативних служб МВС та СБУ, дублювання функцій, дотепер наявна гонитва за кількісними показниками, викриттям злочинів, які не мають відношення до організованої злочинності. Є всі підстави стверджувати, що високий рівень латентності організованої злочинності, відсутність необхідних критеріїв оцінки роботи оперативних працівників, у тому числі спецпідрозділів по боротьбі з організованою злочинністю, не дають можливості порівнювати статистичні дані відповідних правоохоронних органів з реальною криміногенною обстановкою, що склалася по лінії боротьби з організованою злочинністю.

Так, статистика за останні п’ять років свідчить: правоохоронними органами у 1999 році було виявлено 1166 організованих злочинних груп, якими вчинено 9,3 тис. злочинів; у 2000 р. – 960 ОЗГ та, відповідно, 7,7 тис. вчинених ними злочинів, у 2001 р. – 770 ОЗГ, які вчинили 6,7 тис. злочинів, а у 2002 р. – 722 організовані групи та злочинні організації, що вчинили 6,5 тис. злочинів. У 2003 році було знешкоджено 632 організовані групи та 23 злочинні організації, якими вчинено майже 6,2 тис. злочинів [1]. У 2004 році виявлено 695 організованих груп та злочинних організацій, якими вчинено 5,6 тис. злочинів, з яких – 4,6 тис. тяжких та особливо тяжких. Основна частина злочинів (понад 3,9 тис.) – загальнокримінальної спрямованості, майже 30 % складають злочини економічної спрямованості.

У середньому, однією організованою групою або злочинною організацією вчинено 8 злочинів. Майже кожний п’ятий серед виявлених у 2004 році осіб, які вчинили злочини, скоїли їх у групі.

Особливою суспільною небезпекою є проникнення організованих злочинних угруповань до структури влади та управління, політичних інститутів, i, врешті-решт, взяття їх під свій контроль [2]. Із загальної кількості організованих груп і злочинних організацій підрозділами МВС та прокуратури виявлено 32 ОГ та ЗО з корумпованими і 43 – з міжнародними зв’язками. Це створює умови для необмеженого поширення сфери впливу на всі сфери суспільного життя. В економіці демонструються переваги нелегального бізнесу та величезних прибутків його лідерів. Стійкі об’єднання злочинців з метою накопичення капіталу шляхом криміналізації економіки та використання корупції як системи захисту від соціального контролю, перетворюють на різновид бізнесу. При цьому вони постійно вдосконалюють нові види корумпованих відносин, вплив кримінальних структур на прийняття нормативних актів, фінансових, господарських рішень [3].

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Організаційно-правові проблеми боротьби з організованою злочинністю в Україні

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок