Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Місце та роль Верховної Ради України в організації боротьби з організованою злочинністю та корупцією

Місце та роль Верховної Ради України в організації боротьби з організованою злочинністю та корупцією

Назва:
Місце та роль Верховної Ради України в організації боротьби з організованою злочинністю та корупцією
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
14,33 KB
Завантажень:
22
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Відповідно до пунктів 3, 5 статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить прийняття законів та визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики [1].

Поточна законодавча діяльність, тобто прийняття законів, здійснюється за широким переліком питань, віднесених до виключного регулювання законом (ст. 92 Конституції України), у тому числі – судоустрій, судочинство, статус суддів, засади судової експертизи, організація і діяльність прокуратури, органів дізнання і слідства, нотаріату, органів і установ виконання покарань; основи організації та діяльності прокуратури (п. 14); засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них (п. 22).

Досить значним для конституційних повноважень Верховної Ради України є повноваження визначати засади внутрішньої і зовнішньої політики, яке й реалізується, насамперед, шляхом прийняття законів. Законодавче регулювання засад внутрішньої і зовнішньої політики корелюється з повноваженнями Президента України на здійснення керівництва зовнішньо-політичною діяльністю держави (п. 3 ст. 106 Конституції України) та повноваженнями Кабінету Міністрів України на здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави (п. 1 ст. 116 Конституції України). Це уособлює принцип поділу влад: кожна гілка влади має здійснювати свої повноваження через властиві їй методи у визначених Конституцією України межах і відповідно до законів України (ч. 2 ст. 6 Конституції України) [2].

Виходячи з цього, законодавча діяльність є головною для Верховної Ради України в організації боротьби з організованою злочинністю та корупцією в країні.

У сучасному законодавстві України систематизованими нормативно-правовими актами щодо прямого регулювання боротьби з організованою злочинністю і корупцією можна вважати закони України: “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” від 30 червня 1993 р. і “Про боротьбу з корупцією” від 5 жовтня 1995 р.

Закон України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” від 30 червня 1993 р. визначає головні напрями загальнодержавної політики та організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю.

Основними завданнями цього Закону згідно зі ст. 3 є:

– створення загальних правових і організаційних засад у сфері боротьби з організованою злочинністю, сприяння в її попередженні та ліквідації;

– визначення системи державних органів, що ведуть боротьбу з організованою злочинністю, та їх взаємовідносин;

– встановлення повноважень спеціальних державних органів по боротьбі з організованою злочинністю та спеціальних заходів, що здійснюються ними;

– встановлення обов'язків інших державних органів у сфері боротьби з організованою злочинністю;

– правове забезпечення фінансових, матеріально-технічних та інших умов, необхідних для боротьби з організованою злочинністю;

– забезпечення гарантій прав громадян і юридичних осіб під час здійснення заходів боротьби з організованою злочинністю [3].

Закон України “Про боротьбу з корупцією” від 5 жовтня 1995 р. визначає правові та організаційні засади запобігання корупції, виявлення і припинення її проявів, поновлення законних прав та інтересів фізичних і юридичних осіб, усунення наслідків корупційних діянь. Боротьба з корупцією здійснюється на основі чіткої правової регламентації діяльності державних органів, служб і осіб, уповноважених на виконання функцій держави, забезпечення гарантій прав та інтересів фізичних і юридичних осіб [4].

Цей Закон вперше визначив поняття “корупція” і “корупційне діяння” та заклав основу для створення нормативно-правової бази з питань подальшої боротьби з корупцією.

Проте, його застосування не змінило криміногенної ситуації на краще. Більш того, масштаби корупції збільшилися, її дії поширилися фактично на весь державний апарат, що, у свою чергу, негативно відбилося на всіх сферах суспільного життя.

Така ситуація значною мірою стала наслідком того, що боротьба з корупцією здійснюється безсистемно, за відсутності стратегії запобігання і протидії. Для боротьби з корупцією замало тільки досліджень масштабів корупції, викриття великих афер, зняття з посад чиновників, але й необхідно спрямувати основні зусилля на усунення причин та умов, що сприяють корупції.

Слід констатувати, що на сьогодні Закон України “Про боротьбу з корупцією” потребує докорінної переробки.

1. У ньому не встановлено чіткого критерію визначення поняття “корупція”. Поняття “корупція”, яке міститься у ст. 1 Закону України “Про боротьбу з корупцією”, не повною мірою відображає суть вказаної категорії і може застосовуватися лише в контексті цього Закону, що не відповідає вимогам сьогодення і не дозволяє ефективно протидіяти корупційним проявам.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Місце та роль Верховної Ради України в організації боротьби з організованою злочинністю та корупцією

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок