Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Правове регулювання зовнішньої торгівлі

Правове регулювання зовнішньої торгівлі

Назва:
Правове регулювання зовнішньої торгівлі
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,30 KB
Завантажень:
47
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
ПЛАН

1. Поняття зовнішньої торгівлі та її види.

2. Зовнішньоекономічний договір (контракт).

3. Джерела регулювання зовнішньоекономічних угод.

4. Відповідальність в зовнішньоекономічний діяльності.

5. Правове регулювання реклами.

1. Поняття зовнішньої торгівлі та її види.

Зовнішня торгівля – це один із видів зовнішньоекономічної діяльності – діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, яка має місце як на території України, так і за її межами і яка зводиться до посередництва між виробниками і споживачами по здійсненню угод купівлі-продажу товарів.

Зовнішня торгівля поділяється:

Ввізну (імпортну) - яка здійснюється між іноземними виробниками і вітчизняними споживачами.

Вивізну (експортну) – яка здійснюється між вітчизняними виробниками і іноземними споживачами.

Транзитну – між іноземними виробниками і іноземними споживачами.

2. Зовнішньоекономічний договір (контракт).

Зовнішньоекономічний договір (контракт) – це матеріально оформлена угода двох або більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, направлена на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов’язків в зовнішній торгівлі.

Зовнішній торгівлі притаманні слідуючи ознаки:

Ці угоди можуть здійснювати тільки фізичні або юридичні особи, які наділені таким правом:

• повинні бути зареєстровані як суб’єкти підприємницької дальності;

• зовнішньоекономічна діяльність повинна бути предметом їх діяльності згідно статутних документів.

Другим учасником контракту повинен бути іноземний контрагент – торговий партнер, який знаходиться за межами України.

Він містить умови, які у внутрішніх угодах не застосовуються:

• базис контракту – умови контракту, які передбачають розподіл між покупцем та продавцем обов’язків по просуненню товару (транспортування, маркування, транзит, страхування, оформлення комерційної документації, момент переходу ризику на випадок загибелі або псування товару та інше);

• оплата в іноземній валюті (як виключення для контрагентів країн СНД, Латвії та Литви може бути передбачена оплата в українській валюті);

• захисна умова на випадок зміни валют з метою страхування експортера або кредитора від ризику у зв’язку з обезціненням валюти;

• наявність арбітражної обмовки з вказівкою місця розташування арбітражного суду, матеріальне право якої країни буде застосоване та ін.

Зовнішньоекономічний контракт укладається у письмовій формі, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором.

Умови контракту поділяються на обов’язкові та додаткові.

Обов’язкові умови визначають: предметом контракту, номенклатуру (асортимент), кількість і якість товару, ціну, загальну суму контракту, умови та строки поставки, умови і форми розрахунків, валюта платежу, відвантажні та платіжні реквізити, фінансові та юридичні адреси учасників, сторони отримання валютної виручки, відповідальність осіб за порушення умов договору, порядок сплати платежів та зборів, пов’язаних з зовнішньоекономічною діяльністю.

При відсутності цих умов угода вважається не укладеною. Усі інші умови вважаються додатковими і при відсутності домовленості сторін по ним, контракт може бути укладено.

Джерела регулювання зовнішньоекономічних угод.

До правових актів, які регулюють зовнішню торгівлю відносяться:

Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.91 року, який дає:

• поняття зовнішньоекономічної діяльності;

• значення термінів,

• які застосовуються в цій діяльності;

• поняття та суб’єкти ЗЕД;

• види ЗЕД;

• порядок регулювання ЗЕД;

• квотування, ліцензування та заборону на здійснення деяких видів ЗЕД;

• порядок захисту правв суб’єктів ЗЕД;

• відповідальність в ЗЕД.

Крім національних нормативно-правових актів в зовнішній торгівлі діють міжнародні угоди та конвенції:

Конвенція позовної давності в міжнародній купівлі-продажу товарів 1974 року, яку підписало 14 країн і в якій встановлений єдиний строк позовної давності - чотири роки. В той же час деякими країнами встановлений більший термін позовної давності – Франція, Німеччина – 30 років, Англія – 12, Швейцарія – 10.

Конвенція ООН 1980 року про угоди міжнародної купівлі-продажу товарів. Це перший уніфікований документ, учасниками якого є 34 країни. Разом з тим норми цієї Конвенції не є обов’язковими, коли сторони угоди при укладенні контракту домовилися, що вини не будуть застосовувати положення Конвенції.

Для полегшення укладання зовнішньоторговельних угод застосовують типові та приблизні контракти, які не є джерелами права і не обов’язковими для виконання але полегшують здійснення зовнішньоторгових операцій і тому дуже часто застосовуються при укладанні угод.

Відповідальність в зовнішньоекономічній діяльності.

Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності за порушення законодавства та зобов’язань несуть майнову та кримінальну відповідальність.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Правове регулювання зовнішньої торгівлі

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок