Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Злочини проти прав і законних інтересів кредиторів

Злочини проти прав і законних інтересів кредиторів

Назва:
Злочини проти прав і законних інтересів кредиторів
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,02 KB
Завантажень:
29
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Об'єктом злочинів, передбачених статтями 218-221 КК, є встановлений порядок зайняття господарською діяльністю в частині захисту майнових інтересів кредиторів, у т. ч. фіскальних органів держави щодо задоволення їх претензій за рахунок майна боржника - суб'єкта господарської діяльності, а також передбачена законодавством процедура відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, покликана оздоровити економіку і створити прошарок ефективних власників.

Фіктивне банкрутство (ст. 218 КК). Об'єктивна сторона цього злочину характеризується сукупністю трьох ознак: 1) діяння - завідомо неправдива офіційна заява відповідної особи про фінансову неспроможність суб'єкта господарської діяльності виконати вимоги з боку кредиторів і зобов'язання перед бюджетом; 2) суспільне небезпечні наслідки - велика матеріальна шкода кредиторам або державі; 3) причиновий зв'язок між діянням і наслідками.

Інформація, яка міститься в офіційній заяві про фінансову неспроможність виконання вимог з боку кредиторів і зобов'язань перед бюджетом, має не відповідати дійсності. При цьому справжня платоспроможність юридичної особи або приватного підприємця відома, очевидна для винної особи, яка навмисно вводить в оману кредитора або державу, прагнучи досягнути конкретної мети.

Вирішальним у плані інкримінування ст. 218 є встановлення не адресата завідомо неправдивої заяви, а тієї обставини, що така заява винної особи, зроблена стосовно фінансової неспроможності боржника, зумовила заподіяння великої матеріальної шкоди кредиторам або державі. Вказаний причиновий зв'язок, зокрема, вбачається як у разі доведення неправдивої заяви до відома кредиторів або держави в особі її фіскальних органів, так і у випадку письмового звернення до господарського суду з приводу порушення провадження у справі про банкрутство.

Злочин визнається закінченим з моменту заподіяння великої матеріальної шкоди кредиторові або державі. Матеріальна шкода як ознака об'єктивної сторони злочинів, пов'язаних з банкрутством, вважається великою, якщо вона у п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (примітка до ст. 218). Конкретно матеріальна шкода може полягати у неповерненні кредиту, несплаті відсотків за користування кредитом, несплаті податків, зборів, інших обов'язкових платежів тощо.

Суб'єкт злочину - спеціальний. Це: 1) громадянин - засновник або власник суб'єкта господарської діяльності (наприклад, власник приватного підприємства, засновник або учасник господарського товариства); 2) службова особа суб'єкта господарської діяльності; 3) громадянин - суб'єкт підприємницької діяльності.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною формою вини.

Доведення до банкрутства (ст. 219 КК). Об'єктивна сторона

складу цього злочину полягає у вчиненні дій, що призводять до стійкої фінансової неспроможності суб'єкта господарювання, і, як наслідок, до заподіяння великої матеріальної шкоди державі чи кредиторові, а також у причиновому зв'язку між вказаними діями та суспільне небезпечними наслідками.

До дій, які створюють або збільшують фінансову неспроможність суб'єкта господарювання, викликають його фактичну і заплановану самоліквідацію, варто відносити, зокрема: укладення явно невигідних, збиткових угод; укладення очевидно несприятливих угод, за якими зобов'язання боржника наперед матимуть характер сумнівного боргу (наприклад, надання кредитів особам, які завідомо не збираються їх повертати); отримання великих партій товарів, за які підприємство завідомо нездатне розрахуватися отримання кредитів під незвично високі відсотки; заздалегідь задумане збиткове, нераціональне використання кредитних ресурсів;

безпідставне переведення грошових коштів підприємства на рахунки інших господарюючих суб'єктів; звільнення контрагентів від виконання зобов'язань за договорами; укладення завідомо нереальних угод з великими штрафними санкціями; прийняття інших управлінських рішень, здатних серйозно погіршити фінансове становище суб'єкта господарювання.

Злочин визнається закінченим з моменту настання тих пов'язаних між собою наслідків, які вказані у диспозиції ст. 219.

Питання про те, чи є фінансова неспроможність саме стійкою, вирішується у кожному конкретному випадку на підставі всебічного аналізу фінансово-господарської діяльності даного суб'єкта підприємництва із залученням відповідних фахівців.

Суб'єкт злочину - спеціальний. Це - власник чи службова особа суб'єкта господарської діяльності.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною формою вини (умисел прямий або непрямий) та мотивом - корисливими спонуканнями, іншою особистою заінтересованістю, прагненням задовольнити інтереси третіх осіб.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Злочини проти прав і законних інтересів кредиторів

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок