Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Становище жінки в Римі в І-IV ст.н.е.

Становище жінки в Римі в І-IV ст.н.е.

Назва:
Становище жінки в Римі в І-IV ст.н.е.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
18,00 KB
Завантажень:
72
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
ПЛАН

Вступ

1. Положення жінок в Стародавньому Римі за часів Республіки та Імперії

2. Правові ущемлення римської жінки

3. Родинний стан жінок в період принципату

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Положення жінки в Древньому Римі, особливо в області сімейних і спадкоємних відносин, не є terra incognita. Джерела по історії римського права, дослідження, довідкова і навчальна література при необхідності висвітлюють цю тему. Разом з тим майже усі дослідники подають відомості уривчасто або непослідовно, а інколи суперечать самі собі.

У даному рефераті спробую дослідити становище жінки в Стародавньому Римі, зокрема в період 1-4 ст.н.е.

Для написання даної роботи були використані матеріали із широкого кола джерел, досліджень і довідників.

На ранніх щаблях розвитку суспільства жінка була не суб'єктом, а об'єктом майнових угод: батьки продавали своїх дочок у заміжжя, чоловіки здобували собі дружин розбоєм або покупкою; ті й інші розпоряджалися тілом дочки або дружини як своїм майном; перелюбство жінки переслідувався як злочин проти власності чоловіка, але самі чоловіки охоче, у знак дружби, гостинності, чи за винагороду уступали своїх дружин на час іншим чоловікам. Поряд з іншим майном, дружини переходили в спадщину (так званий левірат), порівн. свідчення Старого Завіту: «Якщо два брати живуть разом, і один з них умре, не маючи в себе сина, то дружина померлого не повинна виходити на сторону за людину чужу, але дівер її повинний увійти до неї і взяти її собі в дружини, і жити з нею. І первісток, якого вона родить, залишиться з ім'ям померлого брата, щоб ім'я його не зникло в Ізраїлі» (Утор. 25, 5–6).

Поява шлюбу і кревної родини спричинило за собою підвищення правового статусу жінки, особливо в міру переходу від полігамії до моногамії; але право жінки на володіння майном передувало утворенню цих інститутів; воно було наслідком матріархату, сліди якого залишилися в майновому праві древніх індусів у виді особливої жіночої власності, що переходить у спадщину по жіночій лінії.

Навіть кращі люди стародавності в поглядах на жінку не піднімалися над рівнем свого часу: Сократ відзивався про жінку як про істоту, що належить винятково будинку, у самому вузькому змісті цього слова; на його думку, громадянин менш всього міг говорити зі своєю дружиною; Платон висловлює не менш різкі судження про жінку, хоча, встановлюючи у своїй уявлюваній республіці спільність дружин, він допускає рівність занять і виховання для обох статей; на думку Аристотеля, жінка – помилка природи; жіноча чеснота зовсім інша, ніж чеснота громадянина, і мало чим відрізняється від тієї, до якої здатний раб. Кращою прикрасою жінки вважалося мовчання.

У Древньому Римі правове положення жінки було більш сприятливим; крім того, з часом правомочності жінок поступово розширювалися.

1. Положення жінок в Стародавньому Римі

за часів Республіки та Імперії

У період ранньої Республіки римська жінка, на відміну від грецької, вільно вибирала собі чоловіка; як мати сімейства (mater familias), матрона, шанована рабами, клієнтами і дітьми, вона була господаркою свого будинку. Знаками гідності вільнонародженої замужньої жінки служили столу (stolă – довге просторе плаття, що заборонялося носити повіям і жінкам, викритим у перелюбстві), а також особлива головна пов'язка (vittă). Варто нагадати, що шлюбний вік жінки в Древному Римі складав 12–14 років, чоловіка – 14–16 років.

У Древньому Римі дівчата одержували початкову освіту нарівні з хлопчиками. Римляни не тримали своїх жінок у тиші і самоті гінекеїв – вона з'являлася в них і в театрах, і в цирках, і на святах, і на бенкетах.

У Давньому Римі на заході Республіки узвичаїлися змішані лазні (balneă mixtă), призначені для спільного відвідування чоловіків і жінок; вони існували, незважаючи на кількаразові заборони влади, ще довгий час.

Римські жінки могли мати свої об'єднання, свого роду клуби, про що свідчать, зокрема, що збереглися написи. Так, у Тускулі існувало особливе товариство, куди входили місцеві жінки і дівчини, а в Медіолані (сьогодні Мілан) юні дівчата справили на честь своєї покійної подруги, що належала до їх товариства, поминальні торжества (Parentaliă).

У самому Римі було гарно відомо і визнане в законному порядку товариство замужніх жінок (conventŭs patronārum). Учасниці цього товариства відвідували збори, на яких іноді обговорювалися дуже важливі справи, які торкалися навіть загального положення в державі: напр., рішення римських жінок віддати свої золоті прикраси й інші коштовності в державну скарбницю під час війни з містом Вейї (396 р. до н.е.) було прийнято, мабуть, саме на одних з таких зборів.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Становище жінки в Римі в І-IV ст.н.е.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок