Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Влада та права глави римської сім’ї у I-IV ст.н.е.

Влада та права глави римської сім’ї у I-IV ст.н.е.

Назва:
Влада та права глави римської сім’ї у I-IV ст.н.е.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
13,63 KB
Завантажень:
39
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
ПЛАН

Вступ

1. Загальні відомості про римську сім’ю

2. Влада та права глави римської сім’ї (домовладики)

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

З найдавніших часів римська сім'я була моногамною й патріархальною. Як усталене об'єднання вона виникає з розкладанням родового ладу. Перша історична форма моногамії вже заснована на владі батька сімейства.

Сім 'я — це засноване на шлюбі чи кровному спорідненні об'єднання осіб, пов'язаних спільністю побуту, взаємною допомогою й моральною відповідальністю.

Давньоримська сім'я несла на собі відбиток родового ладу Вона будувалася за принципом підпорядкування владі глави сімейства. До складу сім'ї, крім глави сімейства, належали його дружина, діти та їхнє потомство, інші родичі, кабальні, а також раби. Терміном гатіїйа позначалась сукупність всього майна, дітей, рабів та іншої робочої сили. Отже, за сімейним станом римські громадяни поділялися, як вже зазначалось, на осіб свого права та осіб чужого права. До перших відносилися домовладики, до других — інші члени сім'ї, так звані підвладні.

Сім'я, заснована на підпорядкуванні владі юмовладики, називалась агнатською. Всі підвладні підкорялися владі одного домовладики і вважалися родичами, тобто агнатами. Після смерті домовладики його дорослі с іни були носіями влади в сім'ї, а дружини й діти підпадала під їхню владу.

Як пережиток минулого і турботу про міцність общини слід розцінювати фіксацію в законах охорони римської сім’ї і величезної влади домовласника, глави сімейства. Він мав виняткове право розпорядження майном сім’ї, а також майже необмежену владу над дружиною і всіма нащадками, включаючи внуків. Батько сімейства міг убити дитину-виродка, тричі продати свого сина, прогнати дружину.

1. Загальні відомості про римську сім’ю

Римська сім'я (familia) з найдавніших часів є патріархальною: вона характеризується вираженою владою домовладики, глави сімейства (pater familias) і патрилокальним шлюбом, коли дружина приходить в будинок до чоловіка. Її мета — самовідтворювання. В давнину сімейство будувалося на есхатологічному переконанні, що виразилося в куксі предків (sacra familiares), які почитали членами familia, і ретроспективному рахунку спорідненості — adgnatio (дородження: adgnatus — народжений після), що брав до уваги тільки осіб, об'єднаних загальним сімейним культом.

Верховенство старшого агната — чоловічого родича, що вважався найближчим до предків членом сімейства (adgnatus proximus) — в сімейному культі, його роль посередника між предками і живими, тільки ще йдуть до перевтілення, його відповідальність за продовження сімейства фіксуються правом як влада (potestas) над всім комплексом осіб і майна, об'єднаним генеалогічною ідеєю — familia. Стан вільних домочадців у владі домовладики (patria potestas) виражає їх приналежність до сімейства. Агнатами вважаються особи, зв'язані сумісним станом у владі домовладики; усиновлені і дружина, що перейшла у владу чоловіка (і тим самим в його сімейство), стають агнатами іншим членам familia; емансиповані з-під влади домовладики покидають familia і втрачають агнатський зв'язок з даним сімейством.

Вже в передкласичну епоху — із затвердженням ідеї батьківства — пануючим типом сімейного об'єднання стає мала патріархальна сім'я (familia proprio iure — сім'я по власному праву), коли із смертю актуального домовладики все його безпосередні низхідні виявляються главами власних сімей. Сім'я цього типу, таким чином, рідко об'єднує більше трьох поколінь агнатов. Мала сім'я орієнтована на продовження існування в часі окремого чоловіка, який утілюється в своїх дітях, і виражає відмову від ретроспективного мислення і пов'язаної з ним сімейної солідарності, але як і раніше будується на патріархальному принципі і агнатичній спорідненості. Уявлення про первинну єдність сімейної групи, що зберігалася незалежно від зміни домовладик, утрималося в інституті capitis deminutio minima — применшення правоздатності у зв'язку з припиненням агнатського зв'язку (Gai., 1,162) і в найменуванні агнатичної групи — familia communi iure (omnium adgnatorum) — сім'я по загальному праву (сім'я всіх агнатів), тоді як власне сім'єю вже вважалася familia proprio iure.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Влада та права глави римської сім’ї у I-IV ст.н.е.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок