Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Деякі зауваження щодо розділу XVI нового кримінального кодексу України злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж

Деякі зауваження щодо розділу XVI нового кримінального кодексу України злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж

Назва:
Деякі зауваження щодо розділу XVI нового кримінального кодексу України злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,99 KB
Завантажень:
31
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
В умовах науково-технічного прогресу інформація стає об'єктом специфічних суспільних відносин, що виникають з приводу її накопичення, зберігання, обробки та захисту. Однак широке впровадження комп'ютерних технологій призводить не лише до позитивних наслідків - реалії сьогодення зумовлюють поширення правопорушень особливо у сфері використання глобальної мережі Internet, появи нової гілки злочинів - так званих "комп'ютерних злочинів".

Виходячи з правової доктрини кримінального права в Україні, категорія “комп’ютерні злочини” містить у собі всі протизаконні дії, якщо електронне опрацювання інформації було знаряддям їх вчинення та предметом посягання. Тобто проблематику досліджень становить широке коло правопорушень: викрадання інформації, шахрайство з кредитними пластиковими картками; незаконне використання банківської мережі електронних платежів; порушення авторських прав розробників комп’ютерних програм та ін.

На думку фахівців з питань інформатизації та правового регулювання інформаційних відносин, комп’ютери є багатообіцяючим знаряддям вчинення таких злочинів, як тероризм, шпигунство, шахрайство, крадіжка, дитяча порнографія тощо. За офіційною статистикою Інституту Комп’ютерної безпеки (Computer Security Institute), у 2000 році тільки в США економічні збитки від комп’ютерних злочинів склали 265,6 млн. дол. США [1]. У Франції щорічні втрати банків досягають 1 млрд. франків на рік і кількість таких злочинів збільшується на 30-40%. У Німеччині “комп’ютерна мафія” викрадає за рік близько 4 млрд. Марок. У Великобританії лише асоціація страхових компаній несе збитки на суму понад 1 млрд. фунтів стерлінгів на рік.

Проблема боротьби зі злочинами у сфері використання комп’ютерних технологій, безумовно, пов’язана із загальною проблемою захисту інформації, та особливістю інформації як об’єкта правовідносин [2]. Особливу увагу, на наш погляд, при вирішенні цієї проблеми треба приділити суспільним відносинам, що виникають з приводу права власності на інформацію і похідних від неї. Така особливість відбивається і на ознаках інформації як предмета протиправних посягань. При цьому необхідно визначити шляхи і засоби захисту інформації, права та обов’язки суб’єктів інформаційних відносин, які виникають у зв’язку зі збиранням, використанням, обробкою та захистом інформації, а також передбачити відповідальність за протиправні діяння у сфері захисту інформації.

Особливо гостро це питання підіймається у контексті розвитку інформаційних відносин та, на жаль, обумовленої ним появи нової гілки правопорушень. Для забезпечення вирішення цієї проблеми у 1994 році був прийнятий Закон України “Про захист інформації в автоматизованих системах”, покликаний встановити правові засади забезпечення реалізації те непорушності права власності на інформацію в вищезгаданому аспекті.

Критично розглядаючи розділ XVI “Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж”, нового КК України [3], треба звернути увагу на ряд недоліків.

Одним з найголовніших недоліків є використання термінів, які не узгоджені з чинним інформаційним законодавством. Так, вже в назві розділу використовується термін “електронно-обчислювальних машин” замість прийнятого в законі України “Про інформацію” терміну “автоматизована система”. Таке неузгодження може призвести до значної плутанини при коментуванні та використанні статей цього розділу.

Недостатньо зваженою є спроба нового КК України перенести статтю 1981 попереднього КК України в практично незміненому вигляді у ст.361. Головним недоліком цього ми вважаємо спробу об’єднати однією нормою два посягання, що характеризуються різними об’єктами:

незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів);

розповсюдження комп’ютерного вірусу.

Наступним і найголовнішим недоліком є використання в назві ст.363 КК України термінів, що не віддзеркалюють специфічність посягань на інформацію, без відповідного їх уточнення чи тлумачення диспозиції статті. Крім того є недоцільним перевантаження ст.362 КК диспозиції зазначених діянь, що можуть бути кваліфіковані за загальними нормами, наприклад, вимаганням комп’ютерної інформації. Специфічність предмету посягання в даному випадку не є достатньою для такої спеціалізації.

На основі проведеного аналізу пропонується внести певні зміни в чинне законодавство, а саме:

Викласти назву розділу XVI у такій редакції “Злочини у сфері використання комп’ютерів, автоматизованих систем та комп’ютерних мереж”, а статті у наступній редакції:

Статтю 361 “Порушення порядку обігу технічних засобів та програмного забезпечення, призначених для отримання несанкціонованого доступу до комп’ютерів, автоматизованих систем та комп’ютерних мереж” .

(1) “Розповсюдження технічних засобів, призначених для отримання несанкціонованого доступу до комп’ютерів, автоматизованих систем та мереж, - карається…

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Деякі зауваження щодо розділу XVI нового кримінального кодексу України злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок