Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Актуальні питання формування української моделі відновного правосуддя

Актуальні питання формування української моделі відновного правосуддя

Назва:
Актуальні питання формування української моделі відновного правосуддя
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,09 KB
Завантажень:
30
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Історія відновного правосуддя в Україні бере свій початок з 2003 року, якщо, звичайно, не брати до уваги традиційні форми розв’язання конфліктів у дорадянський період часу.

Саме в 2003 році вперше в Україні почала розвиватися практика реалізації програм відновного правосуддя: спочатку Українським Центром Порозуміння на базі Дарницького районного суду, а потім і іншими організаціями, які приєдналися до руху за відновне правосуддя, як у Києві, так і в регіонах України. Це такі організації, як Дитячий Християнський Фонд, “Віра в майбутнє”, м. Івано-Франківськ, Агентство регіонального розвитку «Гармонія», Червоногвардійський район, АР Крим, Луганська обласна група медіації, м. Луганськ, Молодь за демократію, м. Харків, Львівська міська асоціація посередників у справах родини, Одеська обласна група медіації.

Під програмою відновного правосуддя ми маємо на увазі будь-яку програму, що використовує відновний процес або націлена на досягнення відновного результату, як це позначено в резолюції Економічної й Соціальної Ради ООН від 24 липня 2002 року про основні принципи застосування програм відновного правосуддя. "Відновний процес", у свою чергу, означає будь-який процес, при якому потерпілий, правопорушник і інші члени громади, на яких вплинув злочин, активно спільно беруть участь у вирішенні проблем, що виникли через злочин, за допомогою нейтральної й незацікавленої третьої сторони. Такий процес може включати медіацію, сімейні конференції, винесення рішення й кола правосуддя.

"Відновний результат" означає угоду, яка досягнута в результаті відновного процесу, що, як правило, включає відшкодування збитків, суспільні програми або інші програми, відповідні дії, призначені для відновлення потерпілого і громади та реінтеграції потерпілого і правопорушника.

На початковому етапі подібні програми в Україні ставили перед собою завдання формування довіри з боку системи правосуддя, встановлення партнерських відносин, розробки механізмів взаємодії та, в остаточному підсумку, відповіді на питання: чи реальні програми відновного правосуддя в Україні? Звичайно, ще дуже рано судити про те, якими можуть і повинні бути ті моделі програм ВП, які будуть рекомендовані до подальшого розвитку й впровадження в практику на Україні. Відповідь на це питання дасть детальна оцінка експериментальних моделей. Однак, як можна судити з виступів, що пролунали із цієї трибуни, відповідь на основне питання початкового етапу вже є: програми відновного правосуддя в Україні реальні, вони задовольняють потреби потерпілих і правопорушників і вимагають подальшого розвитку і впровадження.

Якщо ми приймаємо цю точку зору, то наступним етапом має бути пошук відповідей на питання, що дозволять представити остаточний вигляд української моделі відновного правосуддя. Як би не хотілося деяким громадським організаціям назавжди залишитися в експериментальному полі, що допускає розмаїття форм, механізмів і процедур, робота в правовому полі вимагає конкретного й чіткого їхнього закріплення в законодавстві. Без цього подальший розвиток відновного правосуддя буде суттєво обмежено експериментальними площадками та залежати переважно від особистої мужності суддів і прокурорів, ініціативи громадських організацій і донорських грошей.

Основне коло актуальних завдань, що потребують рішення, для подальшої інституціоналізації ВП в Україні обкреслено темами секційних засідань конференції: 1) зміст програм відновного правосуддя; 2) можливі форми їхньої реалізації і 3) необхідна нормативно-правова база.

Безумовно, кожна із трьох вищезгаданих тем гідна проведення окремої конференції і виділення достатньої кількості часу для обговорення. Ми сподіваємося, що наша конференція, як мінімум, ініціює цей процес і дасть поштовх подальшим обговоренням даної проблематики в наукових і професійних колах.

I. Яке ж коло питань постає для обговорення теми “зміст програм відновного правосуддя”?

У різних країнах програми відновного правосуддя по-різному враховують інтереси потерпілих і правопорушників. Це дає можливість говорити про те на кого в першу чергу орієнтована програма відновного правосуддя. У деяких випадках (як, наприклад, в Австрії й Данії) програми більше орієнтовані на захист інтересів потерпілої сторони, в інших випадках (особливо, якщо мова йде про неповнолітніх) на правопорушника. Є такі програми, які прагнуть зберегти баланс і дотримати, на скільки це можливо, принцип рівноваги, з огляду на інтереси всіх учасників процесу. Якщо прогнозувати перспективи в Україні, то в єдиній статті кримінального кодексу, де мова йде про примирення між потерпілим і правопорушником (№46, КК) зазначені наслідки для правопорушника, але не для потерпілого. Ось досить показова думка одного із суддів, з ким нам довелося обговорювати цю тему:

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Актуальні питання формування української моделі відновного правосуддя

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок