Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Відновне правосуддя в контексті правової політики в Україні

Відновне правосуддя в контексті правової політики в Україні

Назва:
Відновне правосуддя в контексті правової політики в Україні
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,03 KB
Завантажень:
40
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
1. Сучасна правова політика розуміється як організаторська, регуляторна і контрольна сфера суспільства в межах якої здійснюється соціальна діяльність спрямована головним чином на досягнення, утримання і реалізацію влади і соціальними групами завдяки юридичній легітимізації і закріпленню їх в законодавстві.

Правова політики має державовладний характер і спрямована на створення ефективно діючого механізму правового регулювання суспільних відносин, найбільш повне забезпечення прав і свобод людини та громадянина, зміцнення дисципліни, законності, правопорядку, формулювання правової свідомості на правової культури населення, тощо (Ю.С.Шемшученко).

Завданнями правової політики є:

1) розв'язання юридичними засобами соціальних проблем;

2) підтримання правопорядку;

3) забезпечення функціонування гілок державної влади і місцевого самоврядування, зв'язку індивіда, суспільства і держави;

4) забезпечення миру і стабільності всередині країни та на міжнародній арені.

Правова політика характеризується такими властивостями:

1) універсальність;

2) здатність впливати на всі інституції держави, місцевого самоврядування, суспільства і його елементи і людину;

3) інклюзивністю, тобто здатністю необмеженого проникнення в різні державні і суспільні сфери;

4) атрибутивністю, тобто можливістю сполучення, поєднання із неправовими і навіть неполітичними соціальними явищами і феноменами.

Правова політика проявляється в:

1) законотворенні;

2) правозастосуванні;

3) правоохоронні;

4) нагляді і контролю;

5) арбітражі й судочинстві.

В зв'язку з цим можна говорити про:

– кримінально-правову політику, пенітенціарну, кримінальну, адміністративну, судову і т.д. правову політику.

2. За 15 років новітнього українського державотворення виробилася специфічна українська правова політика, яка має ряд особливостей:

1) Вона характеризується еволюційністю розвитку, в процесі якого відбувається перехід від права радянського взірця до права Європейської моделі;

2) Правова політика пройшла три етапи розвитку:

а) 1990-1996 рр. – акцент на розвиток конституційного права як основи правової системи (Декларація про державний суверенітет 16 липня 1990 р.; Акт проголошення незалежності України 24 серпня 1994 р.; Всеукраїнський референдум та вибори Президента України 1 грудня 1991 р.; Біловежські угоди про розпуск СРСР 7 грудня 1991 р.; Конституційний договір 7 липня 1995 р.; Конституція України 28 червня 1996 р.).

б) 1991-2003 рр. - творення матеріального права (Митний кодекс – 12.12.1991 і 11.07.2002 р., Лісовий кодекс – 21.01.1994 р. Водний кодекс – 16.06.1995 р. Кодекс торговельного мореплавства – 23.05.1995 р., Кодекс України про надра – 12.07.2001 р., Земельний кодекс – 25.10.2001 р., Сімейний кодекс – 10.01.2002 р., Кримінальний кодекс – 5.04.2001 р., Кримінально-виконавчий кодекс – 11.07.2003 р., Цивільний кодекс – 16 січня 2003 р., Господарський кодекс – 16 січня 2003 р.);

в) 1991 р. – по сьогодні і в перспективі (Господарсько-процесуальний кодекс – 6.11.1991 р.; 21.06.2001 р. і 12.07.2001 р. – Закон "Про судоустрій" зі змінами до цього закону 10.01.2002 р.; 21.06.2001 р. – Бюджетний кодекс).

На черзі прийняття трьох найважливіших процесуальних кодексів:

• Кримінально-процесуальний – пройшов 1,5 читання;

• Цивільно-процесуальний – ще розробляється;

• Адміністративно-процесуальний кодекс: є тільки ідеї (хоча Вищий адміністративний суд вже є).

3. Характерними особливостями кримінальної та кримінально-процесуальної політики є:

1) введення примату прав людини в судове право, та відповідальність держави та її інституцій перед людиною;

2) рівність сторін в суді змагальність судочинства;

3) диспозитивність (навіть частково в кримінальному процесі);

4) право на суд присяжних (Верховний Суд проти);

5) вторинна роль прокурора в порівняні з радянським судочинством де від домінував над судовим і навіть здійснював за судом "судовий нагляд"; тепер він представник держави та захисник прав людини (нагляд за дотриманням прав людини державними органами і місцевим самоврядуванням – з 1 вересня 2005 р. вступлять в силу зміни до Конституції України);

6) посилений статус потерпілого ст. 49 ч. 4 "Потерпілий", ст. 264, (участь прокурора в судовому засіданні) ч. 2 ст. 267, Участь потерпілого в судовому розгляді, ч. 2 ст. 318 "Порядок судових дебатів".

Скасовано інститут громадського обвинувача, але потерпілий може сам підтримувати обвинувачення навіть якщо прокурор відмовиться від цього обвинувачення. Тобто обвинувачення замість публічного вже більше набуває публічно-приватного характеру;

7) 7) змінено роль суду – більше арбітрування, дозвіл на обшук, виїмку, дозвіл апеляційного суду на арешт кореспонденції та зняття інформації з каналів зв'язку; дозвіл на взяття під варту, продовження тримання під вартою (до 9 міс. – прокурорами, 9-18 місяців – суддею ВСУ).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Відновне правосуддя в контексті правової політики в Україні

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок