Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Поняття дипломатичних імунітетів. Види дипломатичних імунітетів

Поняття дипломатичних імунітетів. Види дипломатичних імунітетів

Назва:
Поняття дипломатичних імунітетів. Види дипломатичних імунітетів
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,77 KB
Завантажень:
89
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
ПЛАН

1. Поняття дипломатичних імунітетів.

2. Види дипломатичних імунітетів

1. Поняття дипломатичних імунітетів

Центральним інститутом дипломатичного права є інститут дипломатичних імунітетів і привілеїв. Його основою є концепція функціональної необхідності імунітетів і привілеїв, оскільки вони надаються не для вигод окремих осіб, а для забезпечення ефективного здійснення функцій дипломатичних представництв, що представляють держави. Про це, зокрема, говоритися в Преамбулі Віденської конвенції 1961 р. Теорія функціональної необхідності бере свій початок із класичної доктрини МП (Монтеск'є, Руссо, Е. де Ваттель).

Існують ще дві теорії походження дипломатичних імунітетів і привілеїв.

Перша - теорія екстериторіальності (позатериторіальності), зводиться до представлення, що посли, якщо і перебували фізично в іншій державі, у юридичному змісті розглядаються як такі, що продовжують знаходитися на території свого суверена і, отже, як би поза територією держави, де вони в дійсності виконували свої функції.

Друга - теорія представницького характеру - найбільше яскраво виражена в словах великого князя московського Івана III: “Посол носить в своїй особі государя свого”.

Засновник міжнародного права Г.Гроцій сполучив дві ці теорії: “... Відповідно до міжнародного права, посол представляє особу свого монарха, він знаходиться як би поза територією тієї держави, у якій виконує свої функції”.2

Дипломатичний імунітет - особливе право дипломатичних агентів іноземних держав на звільнення від місцевої юрисдикції, незастосовність до них примусових заходів, передбачених внутрішнім правом країни перебування за порушення її законів і правил.

Дипломатичні привілеї - додаткові пільги і переваги, спрямовані на полегшення роботи дипломатичних представництв і їхнього персоналу.

Якщо дипломатичні імунітети являють собою область правових гарантій для діяльності дипломатичних представництв і їх персоналу, то дипломатичні привілеї зв'язані з питаннями підтримки акредитуючої держави в справах церемоніального, протокольного характеру, що регулюються в більшості випадків не за допомогою юридично обов'язкових норм (як імунітети), а лише на основі норм міжнародної ввічливості чи існуючих на цей рахунок у міжнародному спілкуванні звичайних правил (звичаїв).

Основні дипломатичні імунітети і привілеї надаються відповідним видам офіційних представництв держав і їхньому персоналу автоматично, з моменту установи чи таких представництв із моменту прибуття самих дипломатичних агентів, незалежно від наявності чи відсутності спеціальних угод по цьому питанню між державами-контрагентами.

Ст. 32 Віденської конвенції 1961 р. передбачає можливість відмовлення від дипломатичного імунітету при дотриманні чотирьох основних вимог:

- від імунітету можуть відмовлятися не самі дипломатичні агенти, а тільки акредитуючі їх держави;

- відмовлення від імунітету повинно бути завжди виразно вираженим;

- у цивільному судочинстві особа, що безперечно користається імунітетом від юрисдикції країни перебування, але порушена справа за власною ініціативою, позбавляється права посилатися на імунітет у відношенні зустрічних позовів, безпосередньо зв'язаних з основним позовом;

- відмовлення від імунітету від юрисдикції у відношенні цивільної чи адміністративної справи не означає відмовлення від імунітету у відношенні виконання рішення, тому тут потрібно особливе відмовлення.

Відповідно до міжнародних угод і законів України іноземні громадяни, які користуються дипломатичним імунітетом, виключені з-під юрисдикції судових властей України.

Норми міжнародного права і прийнятого відповідно до них Положення від 10 червня 1993 р. про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні надають дипломатичного імунітету і виключають з-під кримінальної юрисдикції України дипломатичних представників іноземних держав і певне коло інших іноземних громадян, або частково, на засадах взаємності, обмежують кримінальну юрисдикцію щодо консульських працівників та інших осіб.

Повним дипломатичним імунітетом користуються: глава дипломатичного представництва (посол, посланник, повірений у справах), члени дипломатичного персоналу дипломатичного представництва, які мають дипломатичний ранг (радники, торгові представники, військові аташе, перші, другі і треті секретарі, заступники торгових представників, помічники військових аташе), а також члени сімей усіх зазначених осіб, якщо вони не є громадянами України.

Обмеженим дипломатичним імунітетом користуються консульські посадові особи і консульські службовці, члени адміністративно-технічного і обслуговуючого персоналу дипломатичних представництв, а також представники і службові особи міжнародних організацій, члени парламентських і урядових делегацій. Ці особи не підлягають кримінальній юрисдикції України лише щодо дій, вчинених ними при виконанні своїх службових обов'язків.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Реферат на тему: Поняття дипломатичних імунітетів. Види дипломатичних імунітетів

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок