Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Знищення і зруйнування пам’яток історії і культури

Знищення і зруйнування пам’яток історії і культури

Назва:
Знищення і зруйнування пам’яток історії і культури
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,56 KB
Завантажень:
16
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Стаття 201 Кримінального кодексу

(із змінами, внесеними Указом від 12 січня 1983 року і Законами від 8 лютого 1995 року, 6 березня 1996 року // Відомості Верховної Ради УРСР, 1983, № 4, С. 50; Відомості Верховної Ради України, 1995, № 8, С. 53; 1996, № 15, С. 70).

Умисне знищення, зруйнування чи зіпсування пам’яток історії і культури, взятих під охорону держави, або територій та об’єктів при-родно-заповідного фонду, —

карається позбавленням волі на строк до трьох років, або випра-вними роботами на строк до двох років, або штрафом від п’ятдесяти до ста двадцяти мінімальних розмірів заробітної плати.

Об’єктом злочину є основні принципи духовного життя суспільства, зокрема встановлений порядок поводження з культурними цінностями.

Конституція України проголошує: ”Культурна спадщина охороняється законом” (ч. 4 ст. 54); ”Держава забезпечує збереження історичних пам’яток та інших об’єктів, що становлять культурну цінність…” (ч. 5 ст. 54); ”Кожен зобов’язаний не заподіяти шкоду природі, культурній спадщині, відшкодувати завдані ним збитки (ст. 66).

Предметом даного злочину є пам’ятки історії та культури, взяті під охорону держави, а також території та об’єкти природно-заповідного фонду. Пам’ятками історії та культури є споруди, пам’ятні місця і предмети, пов’язані з історичними подіями в житті народу, розвитком суспільства і держави, втори матеріальної і духовної творчості, які становлять історичну, наукову, художню чи іншу культурну цінність. Всі вони охороняються державою.

Це можуть бути пам’ятки історії (будинки, споруди, пам’ятні місця і предмети, пов’язані з найважливішими історичними подіями в житті наро-ду, розвитком суспільства і держави, науки і техніки, культури і побуту на-родів, з життям видатних політичних, державних, військових діячів, народних героїв, діячів науки, літератури і мистецтва), археології (городища, кургани, залишки стародавніх поселень, укріплень, виробництв, каналів, шляхів, стародавні місця поховань, кам’яні скульптури, наскельні зображення, старовинні предмети, ділянки історичного культурного шару стародавніх населених пунктів), містобудування і архітектури (архітектурні ансамблі і комплекси, історичні центри, квартали, площі, вулиці, залишки стародавнього планування і забудови міст та інших населених пунктів, споруди цивільної, промислової, військової, культової та народної архітектури, а також пов’язані з ними твори монументального, образотворчого, декоративно-прикладного, садово-паркового мистецтва, природні ландшафти), мистецтва (твори монументального, образотворчого, декоративно-прикладного та інших видів мистецтва), документальні (акти органів державної влади і управління, інші письмові і графічні документи, кінофотодокументи і звукозаписи, а також стародавні і інші рукописи й архіви, записи фольклору і музики, рідкісні друковані видання).

До пам’яток історії та культури можуть бути віднесені й інші об’єкти, що становлять історичну, наукову, художню чи іншу культурну цінність (статті 1, 6 Закону від 13 липня 1978 р. ”Про охорону і використання пам’яток історії та культури” // Відомості Верховної Ради УРСР.—1978.— № 30.— ст. 426).

Під охороною держави перебуває Національний архівний фонд Украї-ни, призначений для задоволення інформаційних, соціально-культурних, наукових та інших потреб суспільства, реалізації прав та законних інтересів громадян. Відповідно до ст.1 Закону від 24 грудня 1993 р. ”Про Національ-ний архівний фонд і архівні установи” (Закони України. Том 6.— К., 1996.—С. 387).

Національний архівний фонд — це сукупність документів, незалежно від їх виду, місця створення і форми власності на них, що зберігаються на території України, відображають історію духовного і матеріального життя її народу та інших народів, мають наукову історико-культурну цінність, ви-знані такими відповідно експертизою і зареєстровані у порядку, передбаче-ному цим Законом. Документи Національного архівного фонду, що мають особливу історико-культурну цінність, визнаються унікальними докумен-тальними пам’ятками.

Порядок віднесення документів Національного архівного фонду до унікальних документальних пам’яток, включення до Державного реєстру національного культурного надбання, а також їх зберігання затверджується Кабінетом Міністрів (ст. 20 Закону).

Особливій державній охороні підлягають території та об’єкти природ-но-заповідного фонду й інші території та об’єкти, визначені відповідно до законодавства України (ч. 2 ст. 5 Закону від 25 червня 1991 року ”Про охорону навколишнього природного середовища” // Закони України. Том 2.— К., 1996.— с.48).

Природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об’єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Знищення і зруйнування пам’яток історії і культури

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок