Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> реферат українською: Особливості розслідування податкових злочинів

Особливості розслідування податкових злочинів / сторінка 19

Назва:
Особливості розслідування податкових злочинів
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
66,05 KB
Завантажень:
65
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22 
При розслідуванні податкових злочинів мають місце як прямі, так і непрямі (побічні) докази. Так, внесення невірних відомостей в документи, пов`язані з обчисленням і сплатою обов`язкових платежів до бюджетів або державних цільових фондів (до податкових декларацій, розрахунків, звітів і балансів тощо) робить ці документи прямими доказами умисного ухилення від сплати податків, зборів чи обов`язкових платежів службовими особами суб`єкту господарювання чи приватним підприємцем.

Статутні документи, накази про призначення (звільнення) службових осіб суб`єктів господарювання, службові інструкції, бухгалтерська документація, яка засвідчує факти фінансово-господарської діяльності підприємства — це непрямі (побічні) докази вчинення податкового злочину, які тісно взаємопов`язані між собою і створюють систему доказів вчинення злочину, передбаченого ст.212 КК України.

Стосовно підозрювання (обвинувачення) у вченні злочину, обставин, що обтяжують або пом`якшують відповідальність, докази класифікуються на обвинувальні та виправдувальні.

Обвинувальні докази вказують на те, що злочин було вчинено саме цією особою, а також на наявність обтяжуючих обставин. [10]

Так, при розслідуванні податкових злочинів, виявлення доказів, які підтверджують збільшення фактичних витрат, що включаються до собівартості реалізованої продукції, коли це потягло за собою, відповідно, зменшення суми валових доходів, що підлягають обкладенню податком на прибуток, буде свідчити про наявність обвинувальних доказів вчинення податкового злочину підозрюваними службовими особами у кримінальній справі.

Попередня судимість службової особи за злочин, передбачений ст.148-2 ч.3 КК України (у редакції КК України 1960 року), за наявності вироку, який набув законної сили, за умови, що судимість у цієї особи не знята і не погашена у встановленому законом порядку, також буде обвинувальним доказом при вчиненні аналогічного (податкового) злочину, передбаченого ст.212 КК України, і обтяжуючою вину обставиною.

Обвинувальні докази, зібрані слідчим по кримінальній справі, повинні бути настільки переконливими, щоб судді отримали безсумнівне переконання у винуватості підсудного.

Виправдувальні докази свідчать про те, що події злочину не було, або про те, що особа до неї не причетна, чи про те, що є пом`якшуючі вину обставини. Наприклад, алібі - є прямим виправдувальним доказом. [10]

При вчиненні податкових злочинів, доказаний факт здійснення директором, без відома головного бухгалтера, фінансово-господарської операції і непередача документів, які стосуються цієї операції, до бухгалтерії, що потягло невідображення її результатів у регістрах бухгалтерського обліку і, як наслідок, несплату належних податків, є виправдувальним доказом непричетності головного бухгалтера до ухилення від оподаткування юридичною особою, від імені якої в цьому випадку діяв директор.

До виправдувальних доказів необхідно відносити також пред’явлення всіх доказів, які “підкопують” будівлю обвинувачення. На обвинуваченому не лежить обов'язок подавати виправдувальні докази, він має повне право обмежитися послабленням обвинувальних даних. Достатньо, коли він покаже, що обвинувальні докази не тільки не є достовірними, але не мають високої імовірності. Оскільки держава є обвинувачем, вона і повинна довести винуватість підозрюваного. Всякий сумнів у винуватості підозрюваного повинен тлумачитись на його користь. Отже, виправдувальний доказ повинен бути лише настільки сильним, щоб порушити розумний сумнів. [8]

Таким чином, коли головний бухгалтер підприємства, несплативши податки і бажаючи уникнути кримінальної відповідальності за свої дії, або з інших причин, починає стверджувати що отримав на це вказівку від керівника підприємства і при цьому така вказівка нічим не посвідчена, а сам керівник заперечує свою причетність до ухилення від сплати податків, у разі відсутності інших доказів (крім показань головного бухгалтера), направлених на підтвердження вини керівника в ухиленні від оподаткування, дії керівника слідчим будуть кваліфіковані не інакше, як службова недбалість (за ст.367 КК України ).

За джерелом одержання відомостей про факти (докази), за характером формування джерела доказів, останні та їх джерела бувають первинними та похідними.

Первинні докази та їх джерела ще називають першоджерела. Наприклад, оригінал накладної, поставка товарів по якій була фактично здійснена, але не відображена (проведена) у регістрах бухгалтерського обліку, є первинним доказом факту ухилення від сплати оподаткування шляхом невідображення результатів цієї фінансово-господарської угоди по бухгалтерії та податковій звітності підприємства. Також первинним джерелом доказів в цьому випадку будуть показання свідка-очевидця укладення угоди і подальшого виконання її умов (тобто фактичної поставки товарів).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22 



Реферат на тему: Особливості розслідування податкових злочинів

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок