Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Речі як об'єкти цивільних прав . Речі приватного права. Види речей приватного права

Речі як об'єкти цивільних прав . Речі приватного права. Види речей приватного права

Назва:
Речі як об'єкти цивільних прав . Речі приватного права. Види речей приватного права
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,23 KB
Завантажень:
116
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Приступаючи до характеристики речей як об'єктів цивільних прав насамперед варто звернути увагу на такі обставини.

По-перше, традиційно речі розглядаються як головний, найпоширеніший об'єкт цивільних прав3. Відлуння цього підходу помітне й у вітчизняному цивільному законодавстві. Наприклад, розділ III Загальної частини ЦК УСРР 1922 р. називався "Об'єкти права (майно)" і, ототожнюючи поняття "об'єкти права" та "майно", містив виключно норми, присвячені речам (майну). У розділі III книги 1 ЦК України 2003 р. "Об'єкти цивільних прав" речам присвячено 20 статей (ст.ст.179-198) Із двадцяти п'яти, що містяться у цьому розділі. Певні зрушення, звісно, є. Оскільки в ст.1 зазначається, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові (цивільні) відносини, тобто немайновим відносинам надається пріоритет перед майновими, то стає очевидною невідповідність питомої ваги норм, присвячених речам та Іншим об'єктам цивільних прав. Можна припустити, що в міру розвитку концепції цивільного права України як права приватного акценти у цій галузі будуть зміщуватися, а відтак різним видам об'єктів цивільних прав увага буде приділятися більш рівномірно.

По-друге, має враховуватися складність самого визначення речей як об'єктів правовідносин.

Наприклад, ст. 179 ЦК визначає річ як предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.

Проте таке визначення, очевидно, потребує розширеного тлумачення. Адже ст. 177 ЦК поміж різновидів речей називає майно та майнові права, а ст. 190 ЦК вказує, що поняттям "майно" охоплюються також майнові права та обов'язки. Цілком очевидно, що ні "майнові права", ні "майнові права та обов'язки" не можуть бути віднесені до "предметів матеріального світу", як це випливає з визначення речі, запропонованого у ст. 179 ЦК. У визначенні речей за ЦК України відчувається деяке відлуння ЦК Німеччини, згідно з §90 якого речами у сенсі закону визнаються лише матеріальні предмети. Проте запозичення тут, можливо, І не було, оскільки ЦК Німеччини послідовно не згадує як об'єкти цивільних прав ні майнові права, ні майно як таке.

Тут варто пригадати, що з проблемою визначення речей правознавці стикалися ще з прадавніх часів. Давньоримські знавці права бачили вихід з цієї ситуації у дуже широкому визначенні речей ("Речі — це частина світу, відокремлена або не відокремлена від інших частин"), яке доповнювалося і конкретизувалося детальними класифікаціями за різними підставами. Зокрема, майнові права та обов'язки позначалися як "res incorporales" (безтілесні речі — ті, що не мають матеріального субстрату) на відміну від "res corporales" (тілесні речі — такі, що мають матеріальний субстрат). Вважаю такий підхід виправданим і зараз, що підтверджується визнанням поділу речей на тілесні та безтілесні у концепції права і цивільному законодавстві багатьох країн.

По-третє, об'єктами цивільних прав (правовідносин) можуть бути лише оборотоздатні речі.

Тобто в разі коли йдеться про речі як об'єкти цивільних прав, маємо враховувати, що стосовно речей, вилучених з цивільного обігу, цивільні права І обов'язки виникати не можуть (це сфера дії не приватного, а публічного права), а отже, вони не можуть бути й об'єктами цивільних правовідносин. Якщо ж іноді йдеться про те, що якесь майно знаходиться у "винятковій власності держави", то це ще не означає, що ми маємо справу з приватно-правовою (цивільно-правовою) категорією "право власності". Адже саме поняття "виняткова власність" є категорією публічно-правовою, а не приватно-правовою і знаходиться за межами сфери дії цивільного права. З цих міркувань речі, що вилучені з обігу і знаходяться у власності (винятковому володінні або розпорядженні) держави, не можуть бути визнані об'єктами цивільних прав (правовідносин).

Таким чином, об'єктами цивільних прав можуть бути лише речі, що знаходяться у цивільному обігу (повністю або частково оборотоздатні). Логічно буде іменувати їх "речі приватного права", на відміну від вилучених із цивільного обігу "речей публічного права".

Отже, визначивши речі приватного права як предмети, властивості та відносини, що мають матеріальний зміст і охоплюються сферою дії цивільного права, доповнимо це визначення характеристикою окремих видів речей.

1) Важливим критерієм поділу речей є їх правовий режим. Його значення пояснюється тим, що ЦК, встановлюючи правила поведінки суб'єктів цивільного права при використанні тієї або іншої речі, тим самим визначає цивільно-правові межі та умови використання речі, тобто її "правовий режим". Отже, цей термін є умовним і означає не властивості речі, а визначає, якою має бути поведінка людей щодо неї. Правовий режим речей є однією з головних підстав їх класифікації, необхідної при визначенні обсягу І змісту прав та обов'язків учасників цивільних відносин.

За правовим режимом речі приватного права поділяються на:

а) речі, які вільно перебувають у цивільному обігу;

б) речі, обмежені у обігу.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Речі як об'єкти цивільних прав . Речі приватного права. Види речей приватного права

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок