Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Правова охорона природно-заповідного фонду України

Правова охорона природно-заповідного фонду України

Назва:
Правова охорона природно-заповідного фонду України
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,50 KB
Завантажень:
127
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
План.

1. Природно-заповідний фонд України, як об’єкт правової охорони.

2. Організаційно-правові заходи охорони природно-заповідного фонду України.

1. До природно-заповідного фонду належать:

а). природні території та об’єкти – природні та біосферні заповідники, національні природні і регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища;

б). штучно створені об’єкти – ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва.

Правові основи по охороні і використання природно-заповідного фонду, відтворення його природних комплексів та об’єктів визначає Закон України “Про природно-заповідний фонд України” від 16 червня 1992р., в якому знайшли закріплення форми власності на території та об’єкти природно-заповідного фонду України, дію його використання, права громадян із зазначених питань.

Природні заповідники які надані національним природним паркам, є власністю народу України. Регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні, зоологічні парки та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва можуть перебувати як у власності народу, так і в інших формах власності, передбачених законодавством України.

Відповідні об’єкти природно-заповідного фонду можуть використовуватися в природоохоронних, науково-дослідних, освітньо-виховних, оздоровчих та інших рекреаційних цілях; для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.

Режим територій та об’єктів природно-заповідного фонду – це сукупність науково обґрунтованих екологічних вимог, норм і правил, які визначають правовий статус, призначення цих територій, об’єктів, характер допустимої діяльності в них, порядок охорони, використання і відтворення їх природних комплексів.

На цих землях забороняється будь-яка діяльність, що негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об’єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Громадяни України мають такі права:

- брати участь в обговоренні проектів законодавчих актів з питань розвитку заповідної справи, формування природно-заповідного фонду;

- брати участь у розробці та реалізації заходів щодо їх охорони та ефективного використання, запобігання негативного впливу на них господарської діяльності;

- вносити пропозиції про включення до складу природно-заповідного фонду необхідних цінних природних територій та об’єктів;

- ознайомлюватися з територіями та об’єктами природно-заповідного фонду, здійснювати інші користування з додержанням встановлених вимог щодо заповідного режиму;

- брати участь у здійсненні громадського контролю за охороною заповідних територій та об’єктів, вносити пропозиції щодо притягнення до відповідальності винних у порушенні вимог охорони територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Природні заповідники – це природоохоронні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних для даної ландшафтної зони природних комплексів з усією сукупністю їх компонентів, вивчення природних процесів і явищ, що збуваються в них розробок наукових засад охорони навколишнього природного середовища, ефективного використання природних ресурсів та екологічної безпеки.

Основними завданнями заповідників є збереження природних компонентів та об’єктів на їх території, проведення нових досліджень і спостережень за станом навколишнього природного середовища, розробка на їх основі природоохоронних рекомендацій, поширення екологічних знань, сприяння в підготовці наукових кадрів і спеціалістів у галузі охорони навколишнього природного середовища та заповідної справи.

На цих територіях забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить їх цільовому призначенню, порушує природний розвиток процесів та явищ, або створює загрозу шкідливого впливу на його природні комплекси та об’єкти.

Зокрема забороняється: будівництво споруд, шляхів сполучення, мережних та інших об’єктів. Транспорту і зв’язку, непов’язаних з діяльністю природних заповідників, розведення вогнищ, стоянка транспорту, прогін домашніх тварин, проліт літаків та вертольотів нижче 2000м над землею; геологорозвідувальні роботи, розробка корисних копалин, порушення ґрунтового покрову та гідрологічного режиму, застосування хімічних засобів, усі види лісо-лікарских й інших рослин, квітів, випасання худоби, виловлення звірів та птахів, порушення умов їх оселення тощо.

Біосферні заповідники – це природоохоронні науково-дослідні установи міжнародного значення, що створюються з метою збереження в природному стані найбільш типових природних комплексів біосфери, здійснення фонового екологічного моніторингу, вивчення навколишнього природного середовища, його змін під дією атмосферних факторів.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Правова охорона природно-заповідного фонду України

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок