Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Конституція України - основне джерело конституційного права. Поняття виборчого права та виборчої системі України

Конституція України - основне джерело конституційного права. Поняття виборчого права та виборчої системі України

Назва:
Конституція України - основне джерело конституційного права. Поняття виборчого права та виборчої системі України
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
15,42 KB
Завантажень:
153
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Зміст

Вступ 3

1 Конституція України - основне джерело конституційного права 4

2 Поняття виборчого права та виборчої системі України 8

Загальні висновки 11

Використана література 13

Вступ

В сучасних умовах розбудови правової системи України, що базується на зміцненні гарантії прав людини і громадянина, важливим є піднесення на належний рівень правосвідомості і правової культури населення України. велике значення в реалізації цього процесу належить правовому вихованню і правовій освіті. Без глибоких знань прав, свобод і обов’язків людини і громадянина, чинного законодавства стає неможливим входження України в світову спільно-ту.

Конституція України становить значну соціальну цінність для людини, держави, суспільства. Вона в посттоталітарній Україні легалізувала приватну власність, проголосила юридичні гарантії прав та свобод людини і громадянина, конституційно встановила поділ влади. Основний Закон України 1996 р. вихо-дить з пріоритету прав людини, закріплює верховенство Конституції і пряму дію її норм, верховенство права, принцип народовладдя, ідеологічну, економічну і політичну різноманітність. Аналіз Конституції з позиції ”людського виміру” дає підстави вважати, що вона повною мірою відповідає сучасним високим стандартам демократичної конституції.

1. Конституція України — основне джерело конституційного права

Конституційне право є провідною галуззю системи права України. Така роль конституційного права обумовлена тим, що саме ця галузь права складається з принципів і норм Конституції України, охоплює правові відносини, які виникають і розвиваються на основі цих норм. У демократичній, соціальній, правовій державі, якою згідно з Конституцією має стати Україна, серцевину предмета конституційного права становлять відносини у сфері сприяння розвитку та охорони прав і свобод людини і громадянина, позитивної діяльності державних і самоврядних структур у цій сфері, а також усі інші визначені Конституцією Україні суспільні відносини, що мають на мету подальший розвиток демократичного суспільства та державного ладу України.

Термін ”конституція” походить від латинського слова constitutio, що озна-чає ”установлення”, ”устрій”. Конституція — це основний закон держави, що об’єднує групу норм з вищою юридичною силою, які закріплюють основи дер-жавного ладу, основні права, свободи і обов’язки людини і громадянина, сис-тему та принципи організації державної влади, територіальну організацію держави, органи місцевого самоврядування. Найважливішими ознаками конституції є: а) конституція — це основний закон держави, тобто документ, який повинен виступати основою національного законодавства; б) конституція — це закон, який має вищу юридичну силу, тобто всі інші нормативно-правові акти мусять відповідати положенням конституції; в) конституція — це закон, що має підвищений ступінь стабільності. Це забезпечується як спеціальною процедурою внесення змін і доповнень до конституції, відмінною від процедури внесення змін і доповнень до звичайних законів, так і створенням правової охорони конституції, за якою унеможлювається співіснування в одному правовому колі конституції і правових актів, котрі їй суперечать.

Існує певна класифікація конституцій.

За формою вираження — писані, неписані, змішані:

а) писана конституція — це коли існує один або кілька документів (зако-нів), які визначені власне як конституція держави (наприклад, Конституція Швеції);

б) неписана конституція — група політико-правових уявлень, концепцій, доктрин стосовно організації державного життя у суспільстві. Це явище є рід-ким;

в) змішана конституція — в ній органічно поєднуються елементи писаної і неписаної конституцій (Англія).

За порядком прийняття — даровані, народні, договірні:

а) даровані конституції — підготовлені і введені в дію одноособовим актом монарха, диктатора, хунти;

б) народні конституції — приймаються загальновизнаними демократичними способами: шляхом всенародного референдуму або ж парламентським шляхом;

в) договірні конституції — приймаються через укладення відповідної угоди між різними суб’єктами конституційного процесу (наприклад, Конституція СРСР 1924 р.).

За порядком внесення змін і доповнень — гнучкі і жорсткі:

а) гнучка конституція — до неї зміни і доповнення вносяться в порядку, встановленому для будь-якого іншого закону;

б) жорстка конституція — тут внесення змін і доповнень передбачає наявність особливої процедури. Наприклад, у залученні до внесення змін і доповнень спеціального суб’єкта (парламент вносить зміни в конституцію, але вони стають чинним після референдуму).

За часом дії — тимчасові і постійні:

а) тимчасові конституції — приймаються на певний термін або до настання певної події;

б) постійні конституції — приймання на невизначений термін (наприклад, Конституції України).

За характеристикою форми державного устрою — федеративні конституції, конституції суб’єктів федерації, конституції унітарних держав.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Конституція України - основне джерело конституційного права. Поняття виборчого права та виборчої системі України

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок