Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Юридичний аналіз основного складу умисного вбивства за кримінальним кодексом України 2001 року

Юридичний аналіз основного складу умисного вбивства за кримінальним кодексом України 2001 року

Назва:
Юридичний аналіз основного складу умисного вбивства за кримінальним кодексом України 2001 року
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
23,45 KB
Завантажень:
112
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
В сучасній теорії кримінального права немає єдиного розуміння поняття вбивства. Одні автори вважають, що вбивство – це протиправне, умисне чи з необережності позбавлення життя іншої людини [1], інші трактують вбивство як передбачене кримінальним законом, винне, суспільно-небезпечне діяння, що посягає на життя іншої людини і спричиняє її смерть [2]. В.О. Навроцький визначає вбивство як протиправне винне насильницьке позбавлення життя іншої людини [3]. Згідно з чинним КК України (ч. 1 ст. 115), вбивство – це умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Важливо звернути увагу на одну обставину, яка стосується поняття вбивства. Закріплене в ч. 1 ст. 155 КК України поняття вбивства, без сумніву, має методологічне значення як для науки кримінального права, так і законодавчої практики. Однак законодавець, визначаючи вбивство лише як умисне діяння, в ч. 2 ст. 115 і наступних ст. 116, 117, 118 КК, явно без потреби, наголошує – "умисне вбивство". Крім того, нелогічною видається редакція ст. 119 КК, де для визначення назви складу злочину і в диспозиціях норм вживається словосполучення "вбивство через необережність". Якщо викласти в цьому словосполученні поняття "вбивство" в тій редакції, що закріплена в ч. 1 ст. 115 КК, то воно звучатиме так: "умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині через необережність". З огляду на це в назві ст. 119 КК та її змісті має бути словосполучення "заподіяння смерті через необережність", як це зроблено в ст. 109 КК Російської Федерації. Власне в ній знайшла свою реалізацію пропозиція М.Д. Шаргородського, що під вбивством слід розуміти лише умисне заподіяння смерті людині [4]. Ця пропозиція, на жаль, не знайшла свого часу підтримки серед науковців. А проте в низці кримінальних кодексів зарубіжних держав заподіяння смерті з необережності також не визначається як вбивство.

В теорії кримінального права немає одностайної думки щодо поняття об’єкта злочину. Поділяючи в принципі думку тих авторів, які визначають об’єкт злочину як охоронювані кримінальним законом суспільні відносини, визначимо загальний, родовий і безпосередній об’єкти умисного вбивства.

Загальним об’єктом основного складу умисного вбивства є вся сукупність охоронюваних кримінальним законом суспільних відносин. Родовим об’єктом є сукупність охоронюваних кримінальним законом суспільних відносин щодо забезпечення життя та здоров’я людини; безпосереднім об’єктом – охоронювані кримінальним законом конкретні суспільні відносини щодо забезпечення життя людини. Кримінальний кодекс захищає життя кожної людини незалежно від її соціального стану, національності, раси, громадянства, віку, стану здоров’я, суспільно-моральної характеристики та інших ознак.

Життя – динамічний стан організму людини, який полягає у неперервності процесів обміну матерією та енергією з оточуючим середовищем. Проявами життя людини, зокрема, можуть бути: дихання, рух, збудливість, мислення і спілкування, харчування, виділення, розмноження, ріст [5]. Початковим етапом життя людини є час фізіологічних пологів, а кінцевим – настання незворотної смерті. Тому протиправні дії щодо позбавлення життя плода людини, який перебуває в утробі матері, за наявності ознак складу злочину, треба кваліфікувати, залежно від обставин справи, за ст. 121 КК України, – умисне тяжке тілесне ушкодження (умисне тілесне ушкодження, що спричинило переривання вагітності) або, за ст. 134 КК України, – незаконне проведення аборту.

Вбивство є злочином з матеріальним складом. Обов’язковими ознаками об’єктивної сторони такого складу злочину є: а) суспільно небезпечне діяння; б) суспільно небезпечні наслідки; в) причинний зв’язок між суспільно небезпечним діянням та суспільно небезпечними наслідками. Суспільно небезпечне діяння при вбивстві виявляється, як правило, в активній формі поведінки суб’єкта злочину – шляхом дії, спрямованої на заподіяння смерті потерпілому.

Іноді вбивство може вчинятися і шляхом бездіяльності. Необхідними умовами для наявності складу злочину у цих випадках є обов’язок суб’єкта злочину турбуватися про потерпілого та наявність у нього можливості не допустити настання його смерті. Наприклад, батьки (або один з них) тривалий час умисно не надають з метою позбавити життя їжі немовляті, чим заподіюють йому смерть, або ж медичний працівник з тією ж метою умисно не виконує свої професійні обов’язки щодо надання допомоги хворому.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Реферат на тему: Юридичний аналіз основного складу умисного вбивства за кримінальним кодексом України 2001 року

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок