Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Сфера договірного регулювання за трудовим правом

Сфера договірного регулювання за трудовим правом

Назва:
Сфера договірного регулювання за трудовим правом
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
15,47 KB
Завантажень:
25
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Незважаючи на наявність різних правових підходів, більшість учених вбачають у сфері правового регулювання певне коло суспільних відносин, які за своїм соціальним змістом потребують правового регулювання і можуть бути врегульованими. Подальші напрацювання спрямовані на розширення його суті та змісту.

Так В.В. Лазарєв визначає поняття сфери правового регулювання як сукупність відносин між людьми, життєвих фактів, які супроводжують такі відносини, і обставин, що об’єктивно можуть і з позиції сучасних завдань держави повинні бути або вже піддані правовій регламентації [1, с. 64]. Автор зазначає, що правове регулювання поширюється не лише на суспільні відносини, але й охоплює фактичні обставини та події, які відбуваються поза волею і свідомістю людей. Відтак він виділяє дві сторони сфери правового регулювання: вольову, свідому, що залежить від людини (вольові суспільні відносини), та незалежну від волі та свідомості людини (фактичні обставини і події суспільного розвитку та об’єктивного світу). Погоджуючись з цією думкою, застерігаємо, що правове регулювання таких фактичних обставин та подій є обмеженим і не може впливати на їх внутрішні процеси. Скоріше, тут йдеться про регулювання зовнішніх процесів, а саме – про відвернення негативних наслідків прояву фактичних обставин та подій (наприклад, непереборна сила).

Р.З. Лівшиц під сферою правового регулювання розуміє "ту групу суспільних відносин, які уособлюють певний порядок у суспільстві". Цей порядок, у свою чергу, розглядається як "такі суспільні відносини, в яких рішення одних людей та органів є обов’язковими для інших людей та органів" [2, с. 40]. Його фактичне втілення залежить від ступеня регулювання суспільних відносин (співвідношення між суспільними відносинами, які безпосередньо регулюються нормами, і тими, що безпосередньо нормами не врегульовані) та глибини регулювання. Тим самим Р.З. Лівшиц характеризує сферу правового регулювання з кількісної (предметом правового регулювання є суспільні відносини) та якісної (ступінь та глибина правового регулювання) сторін.

Проблеми сфери дії права досліджував С.С. Алєксєєв. Проте він розглядає не сферу правового регулювання, а середовище правового регулювання, яке охоплює "і регульовані правом вольові суспільні відносини, й інші суспільні зв’язки, що входять у його орбіту, супроводжують ... його, і саме правове регулювання, а головне, особливості цих відносин, зв’язків, які суттєво впливають на своєрідність засобів юридичного впливу, на їхні комплекси і побудову" [3, с. 212]. Вчений слушно зауважує, що це середовище завдяки своїм особливостям впливає на характер правового регулювання, а саме: якості "енергетичного поля" регулювання (стан соціального середовища, який орієнтує поведінку людини на активність або пасивність), ступеня активності соціальної поведінки в тій чи іншій ділянці життя суспільства (тобто масовість, частота поведінки) та рівню інтенсивності правового регулювання.

Отже, сфера правового регулювання є комплексним поняттям, ядро якого становлять суспільні відносини, що можуть бути врегульовані правом. Водночас право не може регулювати усі суспільні відносини, які виникають у процесі взаємодії людей. Наприклад, не можна втиснути в рамки правового регулювання об’єктивні процеси розвитку природи, суспільства, особистості, обмежити її природні права, суспільні відносини, ефективність яких підтримується механізмами саморегуляції. Формальна регламентація законодавцем таких суспільних відносин не є підставою для віднесення їх до сфери правового регулювання, оскільки їх треба регулювати іншими неправовими засобами.

Слід розмежовувати сферу державної діяльності у здійсненні правового регулювання від сфери правового регулювання, яка є ширшою та визначається характером суспільних відносин і загалом права як соціального регулятора. Вважаємо правомірною точку зору авторів, які розрізняють дві межі державного втручання у регулювання суспільних відносин: верхню (зовнішню) та нижню (внутрішню). В основу такого розмежування дослідниками покладено діалектичні категорії можливості та необхідності. Верхня межа розглядається як можливість державного регулювання. Це означає, що всі відносини, які перебувають поза межами такої можливості, є недосяжними для державної влади, або їх регулювання державою є недоцільним, тобто таким, що суперечить завданням та функціям правової держави. У цьому випадку регулюються суспільні відносини за допомогою правових засобів іншими суб’єктами права. Нижня межа передбачає необхідність втручання держави у суспільні відносини, що спричиняється їхньою важливістю для держави і суспільства.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Сфера договірного регулювання за трудовим правом

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок