Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Основи конституційно-правової регламентації правового статусу політичних партій в зарубіжних країнах

Основи конституційно-правової регламентації правового статусу політичних партій в зарубіжних країнах

Назва:
Основи конституційно-правової регламентації правового статусу політичних партій в зарубіжних країнах
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
14,67 KB
Завантажень:
191
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Політичні партії є особливим політичним інститутом у структурі влади тих держав, де вони створені. Щодо визначення поняття політичних партій серед сучасних учених єдиної думки немає. Найпоширеніше за своєю суттю визначення цього поняття в світовій політичній науці вважається те, яке називає політичну партію організованою частиною суспільства, члени якої об’єднуються з метою вибороти владу в державі і утримати її. Як видається, це визначення й справді найповніше відображає зміст політичної партії, хоча в окремих державах завдання політичних партій значно ширші. Наприклад, за законом "Про політичні партії" ФРН, політичні партії – це "об’єднання громадян, які постійно або тривалий час впливають на формування політичної волі в межах Федерації або однієї з земель і прагнуть брати участь у представництві народу в Бундестазі або одному з ландтагів за умови, що вони достатньою мірою гарантують серйозність таких намірів загальним характером їх фактичного ставлення до справи і, зокрема, чисельністю та активною громадською діяльністю" (1, ст. 3, п. 1). Подібне визначення містить й закон "Про політичні партії Російської Федерації: "...політична партія – це громадське об’єднання, створене з метою участі громадян Російської Федерації в політичному житті суспільства за допомогою формування і вираження їхньої політичної волі, участі в суспільних і політичних акціях, у виборах і референдумах, а також з метою представлення інтересів громадян в органах державної влади і органах місцевого самоврядування" (2, ст. 3, п. 1). Як відомо, слово "партія" походить від латинського слова "pars", що означає "частина". Отже, це завжди частина суспільства, як правило, найбільш організована й активна, об’єднана спільними інтересами, метою або ідеалами і яка намагається оволодіти державною владою або рішуче впливати на її здійснення (7, с. 253).

Вивчати сучасну державу без вивчення ролі партій сьогодні неможливо. У зв’язку "держава – суспільство" партіям належить провідна роль, вони беруть активну участь як у формуванні державних органів, так і в їхній діяльності упродовж усього часу. Зростання ролі політичних партій в сучасному державному і суспільному житті зумовило зміну правової регламентації статусу політичних партій. Положення про політичні партії містяться, зокрема, у конституціях, законах про політичні партії, регламентах парламенту, постановах і декретах уряду, судових рішеннях. До Другої світової війни у конституціях не було жодних згадок про політичні партії, як і не було іншої правової регламентації. І тільки згодом положення про політичні партії з’являються у конституціях Італії 1947 р., Японії 1948 р., ФРН 1949 р. Дещо пізніше правовий статус політичні партії отримали й в конституціях інших держав а саме: Франції 1958 р., Бразилії 1969 р., Греції 1975 р., Португалії 1976 р., Іспанії 1978 р. На сьогодні більшість конституцій держав світу містять положення про політичні партії або об’єднання громадян, які стосуються також і політичних партій.

Конституції визначають загальні напрями інституціоналізації політичних партій, що зумовлено зростанням їхньої ролі в суспільстві, ускладненням форм і методів їх діяльності. За визначенням проф. Б. Страшуна, інституціалізація виявляється у двох напрямах: у конституціоналізації і в законодавчій інституціоналізації.

Наприклад, за Основним законом ФРН, "партії сприяють формуванню волі народу" (1, ст. 21, п. 1); за Конституцією Іспанії – партії "є основним іструментом участі в політичному житті" (2, ст. 6). Конституції закріплюють принцип вільного утворення і діяльності політичних партій як важливий чинник демократії, зокрема у ФРН партії "можуть вільно утворюватися" (1, ст. 21, п. 1). Проте конституції встановлюють і межі утворення і діяльності політичних партій: "партії, які своєю метою або діями своїх прихильників прагнуть спричинити шкоду основам вільного демократичного ладу або скинути його, або поставити під загрозу існування Федеративної Республіки Німеччини антиконституційні" (1, ст. 21, ч. 2). Іноді в конституціях вводиться пряма заборона: в Італії "забороняються таємні товариства і такі об’єднання, які хоча б опосередковано дбають про свої політичні цілі за допомогою організацій військового характеру" (3, ст. 18, ч. 2). Заборона діяльності політичних партій можлива лише в судовому порядку. Наприклад, у 1956 р. Федеративний конституційний суд Німеччини виніс рішення про заборону Комуністичної партії Німеччини. Заборона може стосуватись також недопустимості створення фашистських партій та організацій. Подібні спеціальні закони були прийняті в Італії "Закон про заборону фашистських партій 1952 р." і в Португалії – "Закон про заборону фашистських організацій 1976 р."

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Основи конституційно-правової регламентації правового статусу політичних партій в зарубіжних країнах

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок