Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Визнання і гарантування місцевого самоврядування в Україні

Визнання і гарантування місцевого самоврядування в Україні

Назва:
Визнання і гарантування місцевого самоврядування в Україні
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
14,14 KB
Завантажень:
57
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Всебічний розвиток місцевого самоврядування є однією з найважливіших ознак будь-якої демократичної держави. Україна – держава зі стійкою традицією місцевого самоврядування. Управління в українських регіонах традиційно ґрунтується на використанні різних історичних форм місцевого самоврядування (вічового права, магдебурзького права, козацького самоврядування, земства тощо). Вперше в Україні принцип визнання місцевого самоврядування на конституційному рівні було закріплено ще в Конституції УНР 1918 року, положення якої так і не були реалізовані. Розвиток місцевого самоврядування було перервано з втратою державної самостійності України в 1920 році та встановленням централізованої системи організації влади, яка передбачала пряме державне управління на всіх територіальних рівнях через єдину систему органів державної влади – Ради народних депутатів.

Розвалення адміністративно-командної системи управління, відновлення та розбудова на демократичних засадах української державності об’єктивно призвели до пошуку такої організації влади, яка відповідала б як національним традиціям, так і сучасним світовим демократичним тенденціям. Нова модель влади вже не могла базуватися на політико-організаційному принципі "вертикалі влади", реалізація якого фактично відсторонює людину від участі в управлінні державними та громадськими справами. Світовий та європейський досвід переконливо свідчать, що в демократичному суспільстві територіальна організація влади повинна будуватись на основі місцевого самоврядування –права територіальних спільнот громадян та тих органів, які вони обирають, вирішувати самостійно, під свою відповідальність усі питання місцевого значення, діючи в межах конституції і законів відповідної держави.

Прийняття Верховною Радою Української РСР 12-го скликання 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України позитивно вплинуло на формування інституту місцевого самоврядування в Україні [3, ст. 429]. Саме після прийняття Декларації і на її основі було розроблено протягом 1990 – 1996 рр. декілька редакцій проектів нової Конституції України. Конституційні проекти, розроблені конституційними комісіями Верховної Ради 12-го та 13-го скликань, виходили з ідеї місцевого самоврядування. Пропонувалось різне конституційно-правове закріплення статусу місцевих органів публічної влади. Проте розділ, присвячений місцевому самоврядуванню, практично у всіх проектах був найслабшим місцем.

Надійною правовою основою місцевого самоврядування стала Конституція України 1996 року, яка започаткувала новий етап розвитку інституту місцевого самоврядування в Україні. Чинна Конституція України у повній відповідності до вимог Європейської Хартії про місцеве самоврядування (в ст. 2 якої проголошується: "Принцип місцевого самоврядування повинен бути визнаний у законодавстві країни і, за можливістю, в конституції країни") поруч з такими фундаментальними принципами, як народовладдя, суверенітет і незалежність України, верховенство права та ін., фіксує принцип визнання і гарантування місцевого самоврядування (ст. 7).

Положення "в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування" дає підставу констатувати факт його визнання державою, по-перше, як суб’єктом конституційного права у взаємовідносинах з українським народом, який вправі здійснювати свою владу безпосередньо та опосередковано, в тому числі і через органи місцевого самоврядування (ст. 5 Конституції); це внутрішньо суттєва властивість держави, що є демократичною, правовою. По-друге, місцеве самоврядування визнається державою як суб’єктом міжнародно-правового спілкування, оскільки Україна є членом Ради Європи. І, нарешті, місцеве самоврядування повинно визнаватися всіма іншими суб’єктами політичної системи, всіма учасниками політичних і правових відносин.

Місцеве самоврядування визнається Україною як одна із основ конституційного ладу. Це положення логічно пов’язане з наміром України бути демократичною і правовою державою (ст. 1 Конституції), зорієнтованою на людину, її права і свободи. Воно свідчить про розуміння соціальної цінності місцевого самоврядування, яке забезпечує здійснення народом своєї влади (ч. 2 ст. 5), реалізацію прав громадян на участь в управлінні справами держави і багатьох інших основних прав.

Конституційне визнання місцевого самоврядування відповідає міжнародно-правовим вимогам, зокрема Європейській хартії про місцеве самоврядування, яку Україна ратифікувала 15 липня 1997 року [4].

Місцеве самоврядування – різновид місцевого управління і водночас як би то антипод усякому управлінню ззовні, оскільки це самоуправління. У тій чи іншій місцевості може мати місце управління громадянами "зверху", через представників відповідних структур публічної влади, і самоврядування громадян, які входять у місцеве співтовариство. Місцеве самоврядування – самоорганізація місцевого співтовариства і управління його внутрішніми справами.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Визнання і гарантування місцевого самоврядування в Україні

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок