Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Органи конституційного правосуддя у нових державах східної Європи: статус та компетенція

Органи конституційного правосуддя у нових державах східної Європи: статус та компетенція

Назва:
Органи конституційного правосуддя у нових державах східної Європи: статус та компетенція
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
17,11 KB
Завантажень:
94
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Створення в Україні інституту конституційного правосуддя спричинило виникнення проблеми вивчення та використання досвіду зарубіжних систем та видів конституційного контролю, способів організації та діяльності органів конституційного правосуддя.

На наш погляд, на особливу увагу заслуговує така сфера порівняльного правознавства, як конституційне право держав Східної Європи, а у контексті нашого повідомлення – статус та компетенція органів конституційного правосуддя у державах Східної Європи.

Сьогодні інститут конституційного правосуддя відомий усім державам Східної Європи і у конституціях та законодавстві кожної з них знайшлося місце для його відображення.

Як зазначають деякі вчені, конституційне правосуддя – це "синтез конституційного контролю та форми правосуддя" [1, с. 30]. Отже, конституційне правосуддя, поєднуючи такі два начала як конституційний контроль і форму правосуддя, становить специфічний вид державно-владної діяльності. Ми вважаємо, що таке міркування заслуговує на увагу. Адже, з одного боку, органи конституційного правосуддя перевіряють та оцінюють відповідність конституції нормативних актів, а у випадку їхньої невідповідності скасовують їх або застосовують інші правові засоби подолання такої невідповідності, а з іншого боку, конституційний контроль відбувається в особливій передбаченій законом процесуальній формі, у судових засіданнях, із винесенням рішення. Змістом цієї діяльності є вирішення спірних правових питань, головно, пов’язаних із встановленням відповідності правового акта Основному закону держави.

Конституційне правосуддя як вид правосуддя має такі ознаки: 1) наявність конституційних судів як спеціалізованих судових органів конституційного контролю; 2) автономний статус судів в ієрархії судових органів; 3) самостійна процесуальна форма відправлення правосуддя; 4) юридична сила рішень конституційного правосуддя, рівнозначна юридичній силі Конституції; 5) особлива система законодавства, що регулює конституційне правосуддя [4, с. 258].

Враховуючи ці ознаки правосуддя та зважаючи на його особливості та специфічну природу, доцільно розглядати конституційне правосуддя як самостійну гілку судової влади. Зокрема, деякі вчені прямо зазначають, що конституційні суди, наприклад, у країнах СНД і Балтії – це органи, які згідно з принципом розподілу державної влади, здійснюють судову владу за допомогою конституційного судочинства [10, 22].

Правову природу конституційних судів та їхнє місце у механізмі державної влади визначають за закріпленням їх статусу та повноважень у конституціях та законодавстві певної держави. Однак конституційні та інші правові норми по-різному закріплюють їх правовий статус, хоч, на перший погляд, цілком зрозуміло, що конституційний суд – це орган конституційного правосуддя, змістом діяльності якого є здійснення конституційного контролю.

В одних конституціях про конституційний суд йдеться у розділі "СУД" (гл. 13 Конституції Естонської республіки), [9] "Судова влада"(ч. 7 і розд. 4 відповідно Конституцій Словацької та Чеської республік) [3, с. 476, 502]. У Конституціях Чехії і Словаччини крім того, дано визначення конституційного суду як незалежного судового органу, наділеного правом охорони (Словаччина), захисту (Чехія) конституційності. На наш погляд, це досить своєрідне визначення статусу конституційного суду, зумовлене розумінням діяльності Конституційного Суду не лише як органу, який здійснює конституційний контроль у вузькому розумінні цього слова, тобто перевірку та оцінку відповідності нормативних актів Основному закону, а як органу, який здійснює конституційний контроль у розумінні охорони всіх цінностей, відображених у Конституції.

У Конституції Литовської республіки діяльність Конституційного Суду регламентована окремою главою, до того ж, згідно з Конституцією, Конституційний суд Литви не входить до судової системи республіки [8].

У Конституції Болгарії також не зазначено, до якої із гілок влади відноситься Конституційний Суд, однак у рішенні Конституційного Суду Болгарії від 16.12.1993 року вказано, що Конституційний Суд Болгарії не є судовим органом і перебуває поза трьома гілками влади [2, с. 498].

Конституційний Суд Республіки Білорусь взагалі відноситься до органів державного контролю; його діяльність регламентована гл. 6 Конституції, яка є складовою розділу 6 "Державний контроль і нагляд" [3, с. 113].

У Конституції Молдови зазначено, що Конституційний Суд Молдови є єдиним органом конституційної юрисдикції [6] і перебуває поза публічною владою, тобто є самостійним незалежним органом, який не входить до жодної із гілок влади.

Стаття 1 Федерального Конституційного Закону Російської Федерації "Про Конституційний Суд РФ" [12] дає визначення Конституційного Суду РФ як судового органу конституційного контролю, який самостійно і незалежно здійснює судову владу шляхом конституційного судочинства.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Органи конституційного правосуддя у нових державах східної Європи: статус та компетенція

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок