Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Місце і роль категорій системного підходу в державно-правових дослідженнях

Місце і роль категорій системного підходу в державно-правових дослідженнях

Назва:
Місце і роль категорій системного підходу в державно-правових дослідженнях
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
17,61 KB
Завантажень:
31
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
У період розбудови незалежної Української держави серед найрізноманітніших підходів до аналізу сучасної держави найбільш перспективний і результативний, на нашу думку, – це метод системного підходу в дослідженні суттєвих ознак держави як держави демократичної, соціальної і правової. Зберігаючи усі головні риси наукового підходу в аналітичній діяльності, він разом з тим дає змогу оперувати на науковій площині вельми загальними науковими категоріями, що визначають характерні ознаки та основи сучасної Української держави. Найбільша цінність системного підходу полягає в тому, що він, не порушуючи цілісності предмета у науковому дослідженні, дає можливість охопити не тільки основні, а й усі супровідні явища, що своєю чергою допомагає проаналізувати у сукупності увесь комплексний процес виникнення та розвитку відповідного явища, встановити його основні зв’язки, зони впливу тощо. Але разом з тим системний підхід не можна розглядати як щось виняткове. Він, у кінцевому підсумку, є конкретним проявом у процесі наукового дослідження відомого діалектичного закону про зв’язок та взаємну зумовленість предметів та явищ у природі і суспільстві.

Найближче до системного підходу з числа інших дослідницьких засобів стоїть метод структурно-функціонального аналізу, однак його основний недолік зводиться до того, що він, здебільшого, досліджує відповідні об’єкти тільки у статичному стані, пов’язуючи їх з розвитком відповідних предметів та явищ, і це, безумовно, звужує його дослідницьке значення. Разом з тим він може внести свій позитивний елемент доповнення до системного підходу, що ще раз підкреслює широкі можливості його як основи методології у дослідженні передусім великих та складних соціальних систем, у тому числі таких як держава, політична система, суспільство на відповідних етапах свого розвитку.

До цього треба додати, як справедливо зазначає В.Н.Садовський, що “властивості системи виявляються не просто сумою якостей окремих елементів, які її складають, а також визначаються наявністю і специфікою зв’язку та відносин між елементами, інакше конституюються як інтегративні якості системи як цілого. Наявність зв’язків і відносин між елементами системи і народжувані ним інтегративні, цілісні якості системи забезпечують відносно самостійне, відокремлене існування, функціонування (а у деяких випадках і розвиток) системи” [3, с.83-84].

Оскільки мова зайшла про структуру системних зв’язків, то варто зробити ще одне дуже важливе зауваження, яке стосується характеристики суті тих зв’язків, що діють у налагодженій системі. Ось що пише з цього приводу В.С.Тюхтін: “Система являє собою велику кількість пов’язаних між собою компонентів тої чи іншої природи, впорядкована стосовно відносин, що мають цілком визначені якості: ця множина характеризується єдністю, яка знаходить свій вираз в інтегральних якостях та функціях множини” [4, с.11].

Отже, соціальні системи є досить складною, розгалуженою формою соціальної спільності, яка може набувати різні форми свого існування, розвиватися, змінюватися, набирати різних форм свого зовнішнього виразу. Відповідно до цих особливостей соціальної системи велике значення мають конкретні методи її наукового аналізу, які залежно від цілей дослідження можуть суттєво змінюватися.

Тому особливу і дуже важливу роль у соціальних дослідженнях, пов’язаних з системним підходом, відіграє чітке визначення його категорій. Зазначимо, що у наш час, коли ці питання на послідовно науковій основі ще остаточно не визначені, у спеціальній управлінській літературі простежуються різні підходи до цього. Іноді ці категорії пов’язуються із визначеннями основних складових об’єктів системного дослідження, у інших випадках мова може йти про застосування тих чи інших зовнішніх ознак системного підходу. Зокрема, таких як “вхід” у систему, де аналізуються соціальні або інші явища, що у своїй більшості характеризують той “матеріал”, завдяки розвитку, взаємодії якого ми одержуємо нові реальні речі, нову управлінську систему, нові якості в процесі, скажімо, державного розвитку, поглиблення демократизму держави тощо. Що ж до такої системної категорії, як “вихід”, то саме в цьому разі, в результаті взаємодії, формування у межах системи нових, більш перспективних, демократичних та інших прогресивних якостей, ми одержуємо досконаліші форми державного розвитку, більш змістовне наповнення провідних державних інститутів.

Треба зазначити, що в теорії системного підходу загалом сутність, аналіз категорій, їх системоутворююча роль показані надто схематично. Автори здебільшого обмежували свій аналіз тим, що давали загальну характеристику категоріям, указували на широкий обсяг свободи в їх виборі.

Окремі дослідники відповідних систем, вирішуючи питання про категорії системного підходу, іноді обмежуються тільки категоріями “вхід”, “вихід”, що веде до обмеження в дослідженні і до надто загальних відповідей на наукові питання.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Місце і роль категорій системного підходу в державно-правових дослідженнях

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок