Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Суспільні зв’язки – основа правової концепції Станіслава Дністрянського

Суспільні зв’язки – основа правової концепції Станіслава Дністрянського

Назва:
Суспільні зв’язки – основа правової концепції Станіслава Дністрянського
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
13,60 KB
Завантажень:
45
Оцінка:
 
поточна оцінка 0.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
З виникненням людства кожна людина вступає в суспільні зв’язки переважно з економічних причин та для задоволення власних економічних потреб. Ці зв’язки встановлювались поступово – від створення родини, роду, племені аж до зв’язків найвищого ступеня як народу та держави.

Станіслав Дністрянський, розглядаючи поняття права як норми суспільного життя особливу увагу приділяв питанню власне суспільних зв’язків.

У праці “Звичаєве право – а соціальні зв’язки” С.Дністрянський зазначає, що “право виступає доперва там, де існують соціальні зв’язки, а отже, для окремої людини, яка ізольована від суспільства право не існує”[2, c.7].

Розглянемо, як вирішує проблему суспільних зв’язків С.Дністрянький.

Оскільки причиною створення суспільних зв’язків є економічні потреби, які регулюють соціальні відносини між цими зв’язками, то природно, що люди, які прагнуть до здійснення єдиної спільної мети, повинні підпорядковуватись один одному для виконання цієї економічної мети. Вже у первісних людей існували правила, які визначали їхню поведінку стосовно інших членів суспільного зв’язку. Ці правила забезпечувалися власною внутрішньою силою, яка керувалася економічними цілями людей.

С.Дністрянський вважає, що саме у цих правилах суспільного життя в первісних соціальних зв’язках треба шукати заснування ідеї права. Саме ж право виникло у подальшому розвитку культури. А правила – це лише прояви звичаю або етичних засад. Звичаї є наслідком спільного життя одиниць і змінюються часом. У різних місцях існують різні звичаї.

Висвітлюючи поняття суспільних зв’язків, Дністрянський пише: “Соціальні зв’язки є первісними, як і людина, бо людина є природним організмом, а соціальні зв’язки є соціальним організмом. Життя людини без огляду на суспільні цілі є доволі простим, не скомплексованим. Інакше життя серед суспільних зв’язків, які створюють засади соціальної етики. Соціальна етика є етичним ідеалом у відношенні до застосування соціальних зв’язків, вона подає засади для їх успішного існування. Кожний соціальний зв’язок має свої окремі цілі, але завжди застосовуються норми соціальної етики. Різні правила поведінки серед суспільних зв’язків повинні охоплювати засоби до осягнення суспільних цілей – цим пояснюється, що соціально-етичні правила відносяться нераз до обставин, зовсім нерівноцінних. Соціально-етичні правила прагнуть до втілення в дійсності. Коли вони перейдуть у правила суспільного зв’язку так, що його члени присвоять собі ці правила у своїй поведінці, то виникне звичай” [2, c.7].

С.Дністрянський доходить висновку, що право існувало ще перед державою в соціальних зв’язках нижчого ступеня. Воно являло собою весь соціально-етичний мінімум такого зв’язку, який забезпечувався авторитетною владою. Саме тоді, коли авторитетна влада якогось соціального зв’язку з усіх соціально-етичних норм вибере найважливіші і застосує до них свою авторитетну владу, тоді й постає право. Авторитетна влада існує в роді, племені, народі, і виникає як внутрішня сила із органічного життя самого зв’язку.

Суспільні зв’язки С.Дністрянський поділяє на дві категорії: перша категорія суспільних зв’язків, які виходять з самої суспільності, називається органічними зв’язками. Сюди належать: родина, рід, плем’я, держава й народ. Друга категорія суспільних зв’язків називається організаційними – це коли суспільство організує зв’язки для означення суспільних цілей. Сюди належать: церква, стани, політичні партії, товариства, підприємства та ін.

Суспільство базується на родині. Саме родина, за С.Дністрянським, є першим органічним зв’язком, від якого суспільство бере свій початок. До родини належали батьки, діти та дальші потомки. Основою родини було подружжя. Кожна родина становила окрему економічну одиницю і вела окреме господарство.

Оскільки родина завжди потребувала охорони ззовні та порядку всередині, то й господарство не могло залишитись без господаря. Саме первісний чоловік ставав природним власником своїх дітей, а отже, і природним господарем у своїй родині. Він забезпечував своїй родині охорону ззовні та дбав про те, щоб родина мала потрібні засоби до життя, – тому він керував усіма справами, що торкалися життєвих проблем. Отже, цей чоловік був природним головою родинного господарства, він встановлював такий порядок, який давав змогу забезпечити економічне й суспільне життя в родині.

Отож батьківська влада стає першоосновою суспільного ладу, та якщо зважити, що родина є першим зв’язком суспільного життя взагалі, то можна стверджувати – саме в родині виникають перші норми суспільного життя, і джерелом цих норм є батьківська влада.

Проте зазначимо, що кожна родина має свій устрій, свій режим, веде своє власне господарство на своїх питомих нормах. Кожна родина творить і береже свої власні суспільні норми. Саме це і є початком суспільного ладу. Ця теорія початку суспільного ладу, тобто права в родині, спирається на природні економічні та соціальні основи, не торкаючи питання, чи на зародження права в родині мали вплив релігійні моменти.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Суспільні зв’язки – основа правової концепції Станіслава Дністрянського

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок