Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Проблема рівноправності жінки в працях Михайла Павлика

Проблема рівноправності жінки в працях Михайла Павлика

Назва:
Проблема рівноправності жінки в працях Михайла Павлика
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
14,23 KB
Завантажень:
43
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Початки жіночого руху на українських землях у рамках як Російської, так і Австро-Угорської імперії збіглися з хвилею національного відродження, з початком консолідації національно-демократичних сил і творення політичних партій. Історія жіночого руху на Україні – це історія утвердження ідеї рівноправності, рівноцінності жінки, історія торування шляху до визнання її як громадянина, професіонала, повноправного учасника політичного життя.

На західноукраїнських землях до середини 70-х років ХІХ ст. проблема рівноправності жінки існувала переважно на рівні засвоєння ідей європейської літератури з жіночого питання, на рівні окремих міркувань щодо доцільності суспільної рівноправності жінки, на рівні організованої церковної доброчинної діяльності.

Створення Станіславського жіночого товариства у 1884 році стало і вихідною точкою жіночого руху, і поштовхом до його розвитку. Не було громадського чи політичного угруповання, яке б не висловило свою позицію в жіночому питанні. Біля витоків руху, спрямованого на досягнення рівноправності жінок, стояли Михайло Драгоманов, Іван Франко, Михайло Павлик, які багато в чому визначили його демократизм, практичну спрямованість на національне відродження. Особливий інтерес викликає творча спадщина видатного українського мислителя Михайла Павлика, який приділяв значну увагу питанню рівноправності жінки у суспільстві.

Здійснивши глибокий аналіз соціального становища жінок, Михайло Павлик окреслив основні напрями реформування суспільних відносин з метою досягнення реальної рівноправності жінок. Він висунув ідею нероздільності звільнення жінки і соціального поступу, вказуючи на величезні можливості залучення жінок до процесу національного, економічного і культурного відродження української нації. Проте ні соціальні, ні політичні революції не забезпечують довготривалих суспільних змін. Чоловіки не змінять становища жінки, не розкріпачать її. Звільнення мусить іти від самої жертви гніту, має бути самозвільненням. Чимраз активніша участь жіноцтва в громадському житті, навіть позбавлена чіткої ідеологічної спрямованості, приведе до того, що жінки краще зрозуміють не тільки потреби громади, але і своє підпорядковане становище в ній.

На думку Павлика, зміни в Україні закоріняться тільки тоді, коли вони супроводжуватимуться змінами в способі життя жінок. Без активної участі жінок у розвитку суспільства він буде ілюзорним. Тому слід чітко усвідомити першочергове значення проблеми рівноправності жінки в контексті інших прав людини.

Першою умовою досягнення незалежності жінки, рівності її з чоловіком у суспільному житті є освіта. Система шкільництва віддзеркалювала соціальну нерівність: трирічні школи по селах не давали можливості для подальшої освіти, а чотирирічні школи, які відкривали доступ до торговельної чи академічної середньої школи, були тільки у великих селах [1, c.88]. Середні школи були лише у великих містах, а це майже унеможливлювало навчання в них сільських дітей. Та навіть цей мінімальний рівень освіти був недоступний для жінок. Таке становище Павлик передусім пов’язує з економічним становищем краю, вбачаючи причину в тому, що багато українців не посилають дочок до школи саме з економічних причин, бо насамперед дбають про освіту синів.

Освіта жінці, наголошує Павлик, найперше потрібна для того, щоб вона змогла зайняти конкурентноспроможне місце на ринку праці поряд з чоловіками. По-друге, завдяки освіті жінка зможе виконувати роботи, які потребують вищої кваліфікації і разом з тим краще оплачувані. Ці обставини сприятимуть зміні статусу жінки в суспільстві, матимуть вирішальне значення для подолання дискримінації, яка простежується при прийнятті жінок на роботу та оплаті їхньої праці. Без освіти жінок неможливий загальний поступ суспільства, оскільки жінка-мати виховує наступні покоління, закладаючи основи світобачення дитини.

Освіта жінок матиме позитивний вплив на сімейні відносини, такій жінці “буде приємніше жити з чоловіком, бо вчується рівна йому, і діти буде ліпше виховувати, бо сама буде учена, і мужчині буде з нею ліпше, бо буде мати коло себе рівного собі розумом і працею товариша, порадника, а не, як тепер, кепського слугу, або й невільника” [4, c.59]. Освічених жінок можна буде залучати у різні сфери суспільного життя, вони віддаватимуть на користь цієї суспільності свої природні здібності.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Проблема рівноправності жінки в працях Михайла Павлика

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок