Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Організація і діяльність нотаріальних органів за судовою реформою 1864 р. в Росії

Організація і діяльність нотаріальних органів за судовою реформою 1864 р. в Росії

Назва:
Організація і діяльність нотаріальних органів за судовою реформою 1864 р. в Росії
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,15 KB
Завантажень:
44
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Складовим елементом процесу демократизації суспільства в Україні є формування правової держави, у межах якої б панував закон, надійний захист знайшли б права, свободи й законні інтереси кожної людини.

Формування в Україні ринкових відносин, виникнення інститутів приватної власності, оренди, підприємництва, поглиблення процесів приватизації об’єктивно зумовили проведення радикальної правової реформи. Один з головних і важливих етапів цієї реформи – прийняття у 1993 р. Закону України “Про нотаріат”. Відповідно до нього система органів нотаріату зазнала докорінної зміни. Президент Української нотаріальної палати В.Черниш зазначив, що Закон “Про нотаріат” створив правові підстави для впровадження нових, раніше не відомих нашому законодавству інститутів, зокрема – приватної нотаріальної діяльності. Такий закон протягом століть існує в багатьох зарубіжних країнах [5, с.3].

Якщо брати до уваги законодавство УРСР, то приватний нотаріат – це справді новий державний інститут. Але ще судовою реформою 1864 р. в Росії, у складі якої перебувала більша частина українських земель [3, с.257], в основу інституту нотаріату була покладена думка зробити нотаріусів не службовими особами, а нібито людьми промислу, котрі за свою діяльність не одержують плати від держави, а утримуються коштом від власної діяльності [4, с.219].

Питання створення і діяльності нотаріальних органів за судовою реформою 1864 р. та після неї і до сьогодні не знайшло свого достатнього висвітлення, оскільки представники історико-правової науки [2, с.248], що займалися дослідженням судової реформи 1864р., увагу приділяли переважно розгляду проблем функціонування адміністративно-поліційного апарату, суду, адвокатури, прокуратури тощо. Оскільки система нотаріальних органів в Україні потребує подальшого реформування і вдосконалення, то окремі ідеї з приводу організації і діяльності нотаріату у другій половині ХІХ ст. корисні і в наш час.

У процесі підготовки судової реформи на основі попередніх висновків об’єднаних департаментів Державної Ради було визнано за необхідне вилучити виконавчі обов’язки щодо посвідчення актів із компетенції судів і передати ці функції спеціальним органам. На виконання цього рішення окремій комісії при Державній канцелярії було доручено підготувати проект положення про устрій нотаріальної частини [1, с.75-76]. Проект такого положення був складений у 1863 р., потім він обговорювався у відповідних відомствах і, нарешті, після повторного його розгляду у 1865 р. був перероблений і внесений у 1866 р. в Державну Раду для остаточного обговорення. 14 квітня 1866 р. проект положення про нотаріальну частину був затверджений царем. Зазначимо, що, складаючи цей документ, його творці врахували позитивний досвід інших країн. Зокрема, до уваги були взяті три з найновіших на той час і найдосконаліші нотаріальні положення: французьке 1803 р. з подальшими доповненнями до нього; австрійське 1855 р.; баварське 1861 р. Деякі прогресивні і корисні ідеї цих актів були визнані недоцільними для застосування в Російській імперії (наприклад, неможливим, особливо на початковому етапі, було б вимагати від кандидатів на посаду нотаріуса закінчення курсу юридичних наук і набуття ними достатніх практичних знань; творці положення також відмовились від створення нотаріальних палат).

Відповідно до положення 14 квітня 1866 р. завідування нотаріальною частиною під наглядом судових органів доручалося нотаріусам і старшим нотаріусам, що перебували при нотаріальних архівах. У тих містах, містечках, селищах, де не було нотаріусів, посвідчення актів за правилами положення про нотаріальну частину доручалося мировим суддям. Кількість нотаріусів, залежно від кількості народонаселення кожної місцевості, встановлювалася особливим розкладом, складеним міністерством юстиції. Наприклад, розклад кількості нотаріусів у повітах, що входили в округ Харківської судової палати, мав такий вигляд: у місті Харкові діяло шість нотаріусів; у повітових містах Ізюмі та Сумах – чотири; у всіх інших містах – по двоє нотаріусів [4, с.320].

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Організація і діяльність нотаріальних органів за судовою реформою 1864 р. в Росії

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок