Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Вимоги кримінально-процесуального кодексу щодо розробки і впровадження в практику бланків протоколів слідчих дій

Вимоги кримінально-процесуального кодексу щодо розробки і впровадження в практику бланків протоколів слідчих дій

Назва:
Вимоги кримінально-процесуального кодексу щодо розробки і впровадження в практику бланків протоколів слідчих дій
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
13,48 KB
Завантажень:
79
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
У процесі розслідування злочинів слідчому доводиться складати велику кількість різноманітних процесуальних документів, серед яких переважають протоколи слідчих дій. Тому тут, як і в інших видах діяльності, де виникає необхідність у складанні однотипних документів, широко використовують спеціальні друковані форми-бланки (бланк документа – носій інформації з нанесеними на ньому постійними реквізитами), до яких відносяться і бланки протоколів слідчих дій. Наприклад, у проаналізованих кримінальних справах було складено 9820 протоколів слідчих дій, з яких 9590 (понад 97%) оформлені на відповідних бланках (у статті наведені дані вивчення 600 кримінальних справ, розглянутих судами Львівської області).

Використання бланків протоколів слідчих дій та інших процесуальних документів має низку переваг [1, с.108]:

1) вони сприяють більш повному і точному дотриманню вимог КПК. В них відображені обов’язкові умови проведення слідчих дій, права і обов’язки осіб, які беруть у них участь; спеціально надруковані фрагменти допомагають відобразити всі необхідні відомості та ін. Наприклад, у 87% протоколів, оформлених не на бланках, не зазначалось, що особам, які брали участь у проведенні слідчих дій (у тому числі понятим) були роз’яснені їх права і обов’язки, в 79% – не вказано час початку і закінчення слідчої дії. Такі порушення вимог закону в протоколах, оформлених на бланках, становлять відповідно 24 і 19%;

2) бланки спрощують і прискорюють сам процес складання протоколів, оскільки слідчому не доводиться витрачати час на обдумування і пригадування тих відомостей, які необхідно з’ясувати (наприклад, у допитуваного), оскільки в бланках міститься їх перелік;

3) наявність у бланку надрукованих фрагментів скорочує обсяг рукописних (машинописних) записів і відповідно економить час;

4) використанням бланків досягається суттєва для слідчої роботи уніфікація протоколів, що, зокрема, полегшує ознайомлення із справою осіб, які мають на це право згідно з законом;

5) використання бланків підвищує в цілому культуру документування слідчих дій. Протоколи, оформлені на бланках з надрукованою типовою частиною тексту, безперечно зручніші для читання, ніж виконані від руки і навіть на друкованій машинці; вони акуратні і мають низку інших переваг з погляду культури процесуального діловодства. Однак, щоб бланки протоколів виконували вказані функції, вони повинні відповідати певним процесуальним і технічним вимогам. Аналіз бланків протоколів слідчих дій, якими користуються слідчі прокуратури і органів МВС, проведений в 12 областях України, дав можливість виявити деякі загальні недоліки процесуального і технічного характеру, які властиві цим друкованим формам.

До недоліків процесуального характеру відносяться:

1) неоднаковість у назвах бланків протоколів, якими оформляються одні і ті ж слідчі дії (“протокол затримання”, “протокол затримання підозрюваного”, “протокол затримання підозрюваного у вчиненні злочину”, “протокол затримання за підозрою у вчиненні злочину”; “протокол очної ставки”, “протокол ставки віч-на-віч”, “протокол допиту на очній ставці”; “протокол пред’явлення для впізнання”, “протокол впізнання” і ін.);

2) невідповідність назви деяких бланків протоколів суті слідчих дій. Так у процесі вивчення використання бланків протоколів у жодній з 12 областей не виявлено бланків протоколів огляду предметів, і тільки в двох областях виявлені бланки протоколів огляду документів. Разом з тим широко використовуються для фіксації вказаних слідчих дій бланки протоколів огляду речових доказів. Наприклад, вивчення протоколів огляду речових доказів (вивчено 196 протоколів) показало, що 192 з них (близько 98%) оформляли фактично проведений огляд предметів. Однак огляд предметів і огляд речових доказів – поняття не тотожні. Огляд предметів завжди передує їх долученню як речових доказів. Значна частина оглянутих слідчим предметів взагалі не була долучена до справи, оскільки не було встановлено їхнього зв’язку з обставинами, які підлягають доказуванню, а також внаслідок неможливості або недоцільності їх долучення.

Огляд речових доказів є окремим випадком огляду предметів. Це додатковий огляд об’єктів уже долучених до справи як джерел доказів. Тому поняття “огляд предметів” ширше від поняття “огляд речових доказів”. Фіксація огляду предметів у протоколах огляду речових доказів суперечить не тільки процесуальній суті цих дій, але й термінології, прийнятій кримінально-процесуальним законом (ст.190 КПК), в якій йдеться про огляд предметів. Термін “огляд речових доказів” у цій нормі не вживається. Така редакція закону цілком виправдана, оскільки огляд предметів є поняттям загальним, яке охоплювало і огляд речових доказів. У збірниках зразків процесуальних актів попереднього розслідування також наводяться зразки протоколів огляду речових доказів і відповідно бракує зразків протоколу огляду предмета [2, с.183 184];

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Вимоги кримінально-процесуального кодексу щодо розробки і впровадження в практику бланків протоколів слідчих дій

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок