Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Безконфліктна ситуація в процесі допиту обвинуваченого на попередньому слідстві аналіз і оцінка

Безконфліктна ситуація в процесі допиту обвинуваченого на попередньому слідстві аналіз і оцінка

Назва:
Безконфліктна ситуація в процесі допиту обвинуваченого на попередньому слідстві аналіз і оцінка
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,67 KB
Завантажень:
44
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Відповідь на запитання про наявність чи відсутність безконфліктної ситуації в процесі допиту обвинуваченого має не лише суто теоретичне значення, але й безпосередньо виходить на ряд тактичних аспектів розслідування, які стосуються, зокрема, допустимості психічного впливу на особу, можливості введення в тактичний арсенал слідчого певних прийомів і методів, спрямованих на те, щоб спонукати допитуваного дати достовірні показання щодо фактичних обставин конкретної справи.

Для дослідження цієї проблеми необхідно принаймні у загальних рисах з’ясувати суть найважливіших положень концепцій “конфліктного” і “безконфліктного” слідства, з приводу яких у криміналістичній науці протягом тривалого часу не вщухали гострі дискусії, та ще й тепер не поставлено крапки над “і”.

Витоки концепції “конфліктного” слідства слід шукати за рамками предмета кримінального процесу й ґрунтуються вони на соціально-психологічній суті злочинного діяння. Кожний злочин фактично являє собою конфлікт правопорушника з законом, з суспільними відносинами, які ним регулюються і охороняються. Конфлікт визначають як зіткнення протилежних, несумісних одна з одною тенденцій у свідомості окремої особи, в міжособистісних відносинах або взаємодіях, пов’язане з гострими емоційними переживаннями [3, с.98].

Такий конфлікт є основою подальших, у своїй більшості також конфліктних, відносин між підозрюваним (обвинуваченим, підсудним) і органами дізнання, досудового слідства, судової влади. У процесі досудового слідства конфлікт особи з встановленими державою правовими приписами цілком реально може перерости в конфлікт із слідчим як представником держави, який повинен зробити все від нього залежне для встановлення об’єктивної істини по справі і наділений з цією метою необхідними владними повноваженнями та процесуальними можливостями.

Інтереси підслідного знаходяться звичайно в дещо іншій площині. Він у більшості випадків намагається максимально ускладнити процедуру встановлення істини з метою, якщо не уникнути покарання, то хоча б, наскільки це можливо, його пом’якшити. Протистояння між слідчим і обвинуваченим, протилежно спрямована їхня діяльність виявляються у виникненні конфліктної слідчої ситуації, і розслідування виступає як своєрідний процес вирішення цього конфлікту. Незважаючи на те, що обвинувачений не у всіх випадках прагне приховати інформацію про істинний характер події, не завжди виступає як явний суперник слідчого, сам факт його вступу в конфлікт з приписами закону, а також притаманна йому захисна домінанта потребують від слідчого перебувати у стані постійної готовності до подолання можливого опору обвинуваченого, усунення перешкод з його боку, спрямованих на ускладнення діяльності щодо встановлення об’єктивних обставин справи, мати на озброєнні необхідний арсенал тактичних прийомів і методів впливу на підслідного у межах, встановлених кримінально-процесуальною формою.

Концепція “безконфліктного” слідства фактично заперечує саму можливість виникнення конфліктних ситуацій у процесі попереднього розслідування кримінальних справ. Її прихильники (І.Ф.Пантелєєв, С.Г.Любічев, А.І.Абасов та ін.), критикуючи концепцію “конфліктного” слідства, називають останню помилковою, такою, що суперечить принципам кримінального процесу [10, с.223], перетворює процес розслідування в боротьбу з особою, а це веде до заперечення виховних цілей правосуддя [9, с.6-7], акцентують увагу на тому, що концепція “конфліктного” слідства фактично ототожнює безконфліктну ситуацію допиту з визнанням обвинуваченим своєї вини у вчиненні злочину, а конфліктну – із запереченням вини, наявністю у обвинуваченого своєї власної позиції, відмінної від позиції слідчого [1, с.27-28]. О.М.Ларін вважає, що теорія конфліктного слідства ототожнює обвинуваченого із злочинцем і служить засобом виправдання упередженості [8, с.102-103]. З такою оцінкою змісту концепції “конфліктного” слідства погодитись не можна. Аналіз праць авторів, які її обстоюють (О.М.Васильєв, Р.С.Бєлкін, В.Г.Гончаренко, Л.М.Карнєєва та ін.) свідчить про те, що вони підходять до визначення характеру конкретної ситуації, яка склалась на певному етапі розслідування, виважено та об’єктивно, націлюють на всестороннє з’ясування всіх чинників та обставин [4, с.148-155; 5, 6]. Тому є всі підстави стверджувати, що концепція “конфліктного” слідства є життєздатною, теоретично обґрунтованою і такою, що має суто практичне, прикладне значення.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Безконфліктна ситуація в процесі допиту обвинуваченого на попередньому слідстві аналіз і оцінка

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок