Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Розмір суспільно небезпечних наслідків ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів

Розмір суспільно небезпечних наслідків ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів

Назва:
Розмір суспільно небезпечних наслідків ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
16,22 KB
Завантажень:
76
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Для характеристики суспільно небезпечних наслідків ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів (далі – “податків”) істотне значення має їх розмір. Питання про розмір шкоди, заподіяної ухиленням від сплати податків, має два аспекти. Один із них полягає в тому, що вважати наслідками цього ухилення, розмір чого саме слід брати до уваги. Другий – це який найменший розмір заподіяної шкоди тягне за собою кримінальну відповідальність. Притому питання про мінімальний розмір заподіяної ухиленням від сплати податків шкоди стосовно нині діючого законодавства актуальне лише для кваліфікації посягань, передбачених ст.87 КК України “Спричинення майнової шкоди шляхом обману або зловживання довір’ям”. (Про те, що ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів залежно від конкретних умов може бути кваліфіковане за однією із статей: 87, 1482, 1485 або 165 КК України обґрунтовувалось в кримінально-правовій літературі [4, с.62; 5, с.37, 40; 6, с.13]). Адже зміст відповідних ознак у складах злочинів, передбачених ст.1482 “Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів” та ст.165 КК “Зловживання владою або посадовим становищем” роз’яснений самим законодавцем у примітці до ст.1482 та в ч.3 ст.164 КК. Однак кодифікація кримінального законодавства України примушує критично оцінити зміст і цих правових норм, з’ясувати, наскільки обґрунтовано визначений в них розмір шкоди, заподіяння якої тягне кримінальну відповідальність, чи можуть закріплені там положення бути перенесені в новий КК України.

Розмір наслідків ухилення від сплати податків виражається розміром несплаченої суми. Будь-які інші розміри, які характеризують заподіяну шкоду (сума сплачених штрафів, банківського проценту та інші непрямі наслідки), не повинні враховуватись при кваліфікації ухилення від сплати податків.

Питання про вартісний критерій аналізованих наслідків неоднаково вирішується в законодавстві, теорії і практиці стосовно різних складів злочинів, якими може охоплюватися ухилення від сплати податків. Наявні теоретичні розробки, де йдеться про такі вартісні критерії стосовно статей 87 та 165 КК, проводилися в доінфляційний період, запропоновані там висновки і пропозиції певною мірою застаріли.

На думку М.І.Панова, відсутність у диспозиції ст.87 КК вказівки про розмір шкоди не означає, що законодавець зовсім не передбачає такого. Однак тлумачення цим автором позицій законодавця не відзначається чіткістю. Спочатку він справедливо зазначає, що тут йдеться про значну майнову шкоду. Далі ж він висловлює думку, що ст.87 охоплює також шкоду, яка хоч і не є значною, але “заподіяння якої залежно від конкретних обставин злочину (неодноразовість, систематичність, тривалість дій, великий розмір майнової вигоди) свідчить про те, що посягання характеризується великою суспільною небезпекою [7, с.52]. Розмір майнової шкоди, за наявності якої настає кримінальна відповідальність, М.І.Панов виводить з узагальнення судової практики, вказуючи, що шкода в розмірі від 30 до 500 крб. правильно визнавалася судами значною [7, с.53].

Позиція М.І.Панова з аналізованого питання викликає ряд застережень. Найбільш істотне з них таке. Важко погодитися з тим, що розмір наслідків повинен визначатися з урахуванням обставин, що не стосуються шкоди, заподіяної основному об’єкту аналізованого злочину. “Неодноразовість, систематичність, тривалість дій” характеризують суспільну небезпеку особи винного; “великий розмір майнової вигоди” – шкоду, заподіяну додатковому об’єкту посягання. Такі обставини можуть і повинні бути враховані при визначенні ступеня суспільної небезпеки посягання і при призначенні покарання. Проте вони не можуть братись до уваги при встановленні змісту окремих ознак складу злочину.

Не є беззаперечними і запропоновані автором критерії розміру майнової шкоди, який слід вважати значним і достатнім для притягнення особи до кримінальної відповідальності. Передусім обґрунтування висновків про конкретні межі заподіяної шкоди тільки судовою практикою є недостатнім, тим більше, що справи цієї категорії не були поширеними, практика не відзначалася стабільністю. І – далі. Запропонований мінімальний розмір шкоди надто низький (навіть для свого часу). Суспільна небезпека спричинення майнової шкоди істотно менша від небезпеки розкрадань державного чи колективного майна. Відповідальність же за розкрадання в період, коли було проведене узагальнення судової практики, на яке посилається М.І.Панов, за загальним правилом, наставала у випадку вчинення його на суму понад 50 крб. Тому визнавати заподіяння майнової шкоди у розмірі понад 30 крб. достатнім для притягнення до кримінальної відповідальності не обґрунтовано.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Розмір суспільно небезпечних наслідків ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок