Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Договір купівлі-продажу в умовах формування ринкових відносин

Договір купівлі-продажу в умовах формування ринкових відносин

Назва:
Договір купівлі-продажу в умовах формування ринкових відносин
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
15,10 KB
Завантажень:
203
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Стан сучасної економіки України та перспективи її майбутнього розвитку вкрай потребують виведення на гідне місце малого і середнього бізнесу, створення відповідних умов, які б стимулювали підприємницьку активность, усували адміністративні та організаційні перешкоди на її шляху.

У цьому зв’язку зростає роль цивільно-правових засобів, до яких відноситься договір взагалі і, зокрема, купівлі-продажу, який є визначальним у групі цивільно-правових договорів, що характеризуються передачею майна у власність. Це пов’язано також із зміною відносин власності, їх активізацією разом із розвитком підприємництва. Купівля-продаж стає широко застосовуваною підставою набуття власності і формування власника, який на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Поняття договору купівлі-продажу розкрите в ст.224 Цивільного Кодексу України. За цим договором, продавець зобов’язується передати майно у власність покупцеві, а покупець прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

За своєю юридичною природою договір купівлі-продажу є двосторонньою угодою, оскільки при її укладанні та здійсненні виявляється воля двох сторін, які беруть у ній участь. Зазначимо, що законодавство встановлює певні вимоги щодо учасників (сторін) договору купівлі-продажу. Так з огляду на те, що угода є вольовим актом, спрямованим на досягнення правового результату, укладати її вправі лише ті особи, які володіють у тому чи іншому обсязі дієздатністю та правоздатністю. Зокрема, коли в купівлі-продажу беруть участь юридичні особи як суб’єкти договору, то не повинен бути порушений принцип їх спеціальної правосуб’єктності. Якщо ж стороною в договорі є фізична особа, то необхідне дотримання загальних вимог, що стосуються її дієздатності (ст.9, 11, 13, 14, 15 Цивільного Кодексу).

Договір купівлі-продажу – це угода взаємна, оскільки обидві сторони беруть на себе відповідні обов’язки: продавець – передає майно, покупець – приймає його і оплачує. Угода купівлі-продажу є оплатною, оскільки за передане майно покупець сплачує продавцеві певну суму грошей.

У правовій літературі, звичайно, характеризують договір купівлі-продажу як консенсуальний, тобто такий, що вважається укладеним з моменту досягнення згоди сторонами незалежно від передачі речі. Так договір роздрібної купівлі-продажу вважається укладеним, коли, наприклад, покупець вибрав товар у магазині, попросив його упакувати, відкласти, а при продажу товарів з випискою товарного чека – отримав чек. Виникає деяка невідповідність – отже, як відзначає професор В.АЯзєв, “існує ряд випадків, коли лише факт передачі товару свідчить про укладення договору купівлі-продажу. Наприклад, у магазині самообслуговування з наступною оплатою товару договір купівлі-продажу вважається укладеним, коли сторони виразили свою волю на здійснення купівлі-продажу і товар фактично передано покупцеві, тобто взято ним з прилавка, стелажа. До передачі товару при цій формі торгівлі договір не можна вважати укладеним, тому що лише факт передачі товару покупцеві виявляє його волю на укладення договору” [4, c.5-6]. Таким чином, договір купівлі-продажу може бути і консенсуальним, і реальним.

Зміст договору купівлі-продажу полягає в тому, що разом з майном до покупця переходить право власності на нього; договір завжди оплатний і набуває сили з моменту укладання угоди між сторонами (між сторонами досягнуто згоди за всіма істотними умовами) [1, c.47].

Істотними умовами договору купівлі-продажу пердусім є його предмет і ціна. Предметом договору купівлі-продажу може бути як рухоме, так і нерухоме майно, будь-які речі (майно, товар), які не вилучені з цивільного обороту або щодо яких не встановлено особливого порядку купівлі-продажу (це стосується зброї, особливо токсичних ядів тощо). Рухоме майно – це як матеріальні предмети, так і нематеріальне майно. Відзначимо, що як нематеріальне майно вже досить давно у праві континентальних держав розглядається право вимоги, до цього часу не визнане і не закріплене як предмет купівлі-продажу в законодавстві України. Так лише в проекті нового Цивільного Кодексу України серед нематеріальних об’єктів зазначене право вимоги як предмет договору купівлі-продажу, причому предметом купівлі-продажу може бути право вимоги з умовою, якщо воно не має суто особистого характеру (п.4 ст.664 проекту Цивільного Кодексу). Крім того, при його продажу застосовують правила про уступлення вимоги.

Предметом договору купівлі-продажу може бути майбутня річ, проте це не лише річ, яка в момент укладання договору купівлі-продажу ще не існує і підлягає виготовленню, але й така, що вже існує, але під час укладання договору не належить ще на праві власності продавцю. Природа предмета купівлі-продажу істотно впливає на регулювання відносин за договором купівлі-продажу. Саме тому особливе значення має поділ речей на рухоме і нерухоме майно, поділ рухомого майна на речі, визначені родовими ознаками, і речі, визначені індивідуальними ознаками, на речі змінні й незамінні та ін.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Договір купівлі-продажу в умовах формування ринкових відносин

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок