Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Правові обмеження та заборони для державних службовців

Правові обмеження та заборони для державних службовців

Назва:
Правові обмеження та заборони для державних службовців
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
13,36 KB
Завантажень:
257
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.3


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Вступаючи на державну службу, особа, крім прав та основних обов’язків державного службовця, свідомо й добровільно приймає встановлені законодавством обмеження і заборони. Правові обмеження державних службовців зумовлені специфікою виконуваних ними державних функцій і службових повноважень. Головна мета правових обмежень – це забезпечення ефективного функціонування державної служби, встановлення правових бар’єрів перед можливими зловживаннями державних службовців, створення умов для належного виконання посадових повноважень і реалізації встановлених Конституцією прав і свобод службовців [1, c.335].

Правові обмеження й заборони стосуються осіб, які мають намір стати на державну службу, і діють протягом усього часу проходження цими особами державної служби. Вони можуть бути скасовані або змінені лише шляхом внесення змін у діюче законодавство.

Законом “Про державну службу” встановлені спеціальні обмеження і заборони для державних службовців (ст.4, 12, 16). Обмеження стосуються влаштування на державну службу, однак вони в кожному випадку не пов’язані із наданням якихось переваг чи дискримінацією залежно від раси, національності, мови, походження, статі, майнового чи службового стану, переконань та ін. Вони, скоріше, випливають із загальних положень про рівність прав громадян на заміщення посад, які передбачають деякі обмеження. Їх можна розцінювати, як умови влаштування на державну службу. Так у ст.4 серед таких умов (вимог) названі відповідна освіта і професійна підготовка, тобто мова йде про інтелектуальні здібності. Окрім того, в даній статті передбачені вимоги і до моральних якостей кандидата на державну службу.

У ст.12 Закону також закріплені деякі обмеження, а саме: не можуть бути обраними або призначеними на посаду в державному органі та апараті особи, які визнані у встановленому порядку недієздатними; які мають судимість, що є несумісною із зайняттям посади; які у разі прийняття на службу будуть безпосередньо підпорядковані або підлеглі близьким родичам чи своякам. Такими вважаються: батьки, подружжя, брати, сестри, сини, доньки, а також брати, сестри, батьки і діти подружжя.

Ще одне обмеження випливає з обов’язку декларування доходів. Особа, яка претендує на зайняття посади, але відмовляється від подання відомостей про доходи, не може бути прийнята на державну службу.

Цей перелік не є вичерпним. Діюче законодавство передбачає ще інші обмеження, які стосуються окремих видів державної служби. Наприклад, не підлягають, звичайно, прийому на службу в ОВС призовники. Деякі обмеження при влаштуванні на мілітаризовану службу пов’язані із статтю особи і станом здоров’я. Ще одне обмеження може стосуватися наявності в особи громадянства іншої держави. У Законі “Про правовий статус іноземців” зазначено, що іноземці не можуть призначатися на посади і займатися певною діяльністю, якщо відповідно до законодавства України призначення на ці посади або зайняття такою діяльністю пов’язане з належністю до громадянства України (ст.8). Власне, право на державну службу, відповідно до ст.4 Закону “Про державну службу”, мають громадяни України.

Заборони для державних службовців пов’язані з проходженням державної служби і спрямовані на забезпечення належного виконання державно-службових обов’язків та недопущення зловживань службовим становищем. До них можна віднести загальні заборони, які стосуються всіх державних службовців різних видів служби. Державному службовцю забороняється: брати участь у діях, що суперечать національним інтересам України, ускладнюють функціонування державних органів; вчиняти дії, що можуть бути розцінені як використання свого службового становища (корупційні діяння); виявляти всупереч інтересам справи упередження або прихильність до будь-якої організації або особи; виявляти бюрократизм, відомчість (ст.5 Закону).

Відповідно до ст.16 Закону “Про державну службу” та Закону “Про боротьбу з корупцією”, державний службовець не має права займатись підприємницькою діяльністю безпосередньо чи через посередників або бути повіреним третіх осіб у справах державного органу, де він працює. Підприємницькою діяльністю є офіційно визнана самостійна, систематична на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг та зайняття торгівлею з метою одержання прибутку [2]. Безпосереднє зайняття такою діяльністю або опосередкована участь у ній щляхом входження до складу керівних органів підприємств, господарських товариств, організацій, спілок, об’єднань, кооперативів, що здійснюють підприємницьку діяльність, сприяння цій діяльності може служити наданню такій організації пільг, певних переваг або інших благ чи послуг. Порушення цієї заборони, якщо воно не містить складу злочину, тягне за собою дисциплінарну відповідальність, а саме – служить підставою для припинення державно-службових відносин. А порушення спеціальних для державних службовців і посадових осіб заборон, передбачених ст.5 Закону “Про боротьбу з корупцією”, тягне за собою адміністративну відповідальність.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Правові обмеження та заборони для державних службовців

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок