Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Необхідність уточнення правового статусу народних депутатів України

Необхідність уточнення правового статусу народних депутатів України

Назва:
Необхідність уточнення правового статусу народних депутатів України
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,64 KB
Завантажень:
144
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Розвиток демократії, свободи та економічне процвітання України невіддільні від забезпечення верховенства народу у розв’язанні доленосних проблем свого буття. Народний суверенітет є фундаментальною основою побудови механізму державної влади. Саме ідея народного представництва покладена в основу формування та діяльності парламенту і цим визначає його роль в державі – адже жоден інший орган не має права і не може говорити від імені всього народу. З’ясування ролі парламенту в суспільстві, статусу народного депутата є на сьогодні надзвичайно актуальними.

Парламент – це вищий представницький орган, що обирається населенням, працює на постійній основі і є своєрідним дзеркалом суспільства. Парламентарій, виконуючи свої обов’язки, стає уособленням волі народу, недоторканою й повноважною особою, що пов’язує державний апарат і народ, від його конституційно-правового статусу залежить майбутнє держави [4, с.5]. Народні депутати повинні мати такі права і обов’язки, які б давали їм змогу ефективно виконувати поставлені перед ними завдання і функції.

Правовий статус народного депутата України визначають Конституція України (28.06.1996), Закони України “Про статус народного депутата України” (17.11.1992 р. з подальшими змінами), “Про вибори народних депутатів України” (24.09.1997), Регламент Верховної Ради України та деякі інші нормативні акти.

Статус народного депутата (лат. status – стан, положення) – правове положення депутата, окреслене системою правових норм, які регулюють суспільні відносини, пов’язані з депутатською діяльністю (правова природа депутатського мандата, виникнення і строки дії, гарантії діяльності, підзвітність, підконтрольність, відповідальність депутата) [2, с.154].

Щодо першої складової статусу депутата – природи депутатського мандата, то поняття мандат вживається в трьох значеннях:

1) документ, який посвідчує повноваження пред’явника;

2) в конституційному праві – документ, що стверджує повноваження депутата, надані йому виборцями;

3) основи, на яких ґрунтуються взаємовідносини між депутатом і виборцями.

За своєю природою депутатаський мандат може бути імперативним і вільним. Ще до зміни виборчої системи ряд учених (зокрема, В.Погорілко) пов’язували тип виборчої техніки з характером депутатського мандата [3, с.2]. Незважаючи на внесення певних уточнень до законодавства, простежується досить суперечлива ситуація, коли деякі автори обстоюють думку про наявність імперативного депутатського мандата в конституційно-правовому полі України, а інші вчені вважають цю доктрину хибною. Це пов’язано насамперед з різноманітністю вибраних підстав для визначення характеру депутатського мандата.

Напочатку епохи історії представницьких установ повірений був мандатарієм своїх виборців, які уповноважували його представляти їх перед короною. Вибраному повіреному видавали довіреність, і він приносив присягу вірно виконувати наказ, не торкатися нічого іншого, на що його не уповноважували. У наказах відображалися не загальнодержавні потреби, а місцеві інтереси окремих осіб чи територіальних одиниць. Принципами імперативного мандата є абсолютна обов’язковість волі виборців для депутата, їх наказів, право у встановленому законом порядку відкликати депутата, що не виправдав їхнього довір’я.

Прихильники імперативного мандата називають різні аргументи. Приміром, аналізуючи політико-правову природу народного представництва, зважають на те, що депутат представляє у Верховній Раді України виборців свого округу. У цьому зв’язку виникає теоретично важливе і принципове для практики питання: якою мірою обов’язкові для депутата воля його виборців та їхні інтереси? Якщо воля народу обов’язкова для представницького органу і для кожного депутата, то це зовсім не означає, що воля виборців одного округу обов’язкова для депутата від цього округу за будь-яких обставин. У випадках, коли в наказах виборців містяться вимоги загальнополітичного характеру, які відповідають інтересам народу, вони, безумовно, мають імперативний характер, чого не можна сказати про волю виборців з усіх конкретних питань.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Необхідність уточнення правового статусу народних депутатів України

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок