Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> До питання про суспільний та державний устрій османської імперії

До питання про суспільний та державний устрій османської імперії

Назва:
До питання про суспільний та державний устрій османської імперії
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,96 KB
Завантажень:
206
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
До питання про суспільний та державний устрій османської імперії


Створення в Україні високорозвиненого громадянського суспільства і розбудова на основі Конституції України демократичної правової держави потребують не лише докорінного концептуального переосмислення історії української держави, а також обов’язкового вивчення досвіду та традицій інших країн світу, особливо тих, що відіграли суттєве значення у розвитку державно-правових традицій як сучасних їм держав, так і тих, що виникли пізніше. У цьому плані чи не найважливішим та корисним видається вивчення досвіду Османської імперії, яка являла собою суттєву силу протягом більш ніж 500 років, і під впливом якої розбудувала свою державність велика кількість держав цього регіону.
Питанням історії держави та права Османської імперії присвячували свої праці такі знані дослідники, як Г. Іналджик, А. Міллєр, Ю. Петросян, В. Шеремет та ін. Концептуальних вітчизняних досліджень, які б стосувалися цього питання, досі немає. Оминають досліджуване питання й значна більшість авторів підручників з історії держави і права зарубіжних країн.
Усвідомлюючи те, що повністю заповнити прогалину у досліджуваній сфері в одній чи навіть у декількох працях неможливо, зробимо спробу окреслити лише найсуттєвіші на думку авторів питання, що стосуються органів державної влади та управління Османської імперії.
Історію Османської імперії потрібно починати з кінця IV ст., коли починається процес проникнення турків на територію Малої Азії – вони швидко розчинялися в місцевому етносі. У ІХ-ХІ ст. ісламізований рід Сельджуків об’єднав довкола себе більшість турків-огузів і створив державу Великих Сельджуків на території від Середньої Азії до Середземномор’я, що проіснувала до XII ст. Після розпаду Сельджуцької держави на території Малої Азії залишився Румський султанат Сельджукідів з військово-ленною системою землеволодіння. У 1242 р. монголи розгромили війська Румського султанату під Касадагою. Після падіння султанату Мала Азія перетворилася на „прохідний двір” кочових міграцій, причому більшість племен осідали в її східній і центральній частинах, ворогували між собою і з місцевим населенням. На відміну від них наділ Османа (1258–1324 рр.) був вигідно розташований на візантійському кордоні і мав можливості грабежу християнської імперії під прапором джихаду. За його іменем держава стала називатися Османською державою, а згодом, по-західному – імперія. Вона проіснувала як монархія (султанат) до 1922 р., тобто тривалий час й при одній і тій самій османській династії майже 700 років. Не відчуваючи нестачі у військово-людських ресурсах, Осман розпочав широку територіальну експансію свого військово-політичного утворення на захід, надавши йому організованої форми і поєднавши войовничий ісламізм з агресивністю кочівників.
Сам Осман і його найближчі спадкоємці Орхан (1314–1362), Мурад(1362–1389) і Баязид(1389–1402) були людьми дуже хоробрими й умілими в боях, надзвичайно діяльними, енергійними й розважливими в політиці. Беї-османіди взяли за приклад життя пророка Мухаммеда і його праведних сподвижників – халіфів, які при житті лише одного покоління за допомогою меча і Корану створили Великий Арабський халіфат.
Саме у зазначений період остаточно сформувалася система суспільних верств та органів державного управління, які й будуть головним об’єктом нашого дослідження.
Османська імперія була єдиною суто військовою державою Середньовіччя. Все населення поділялось на дві категорії – сіпахі (привілейований, правлячий клас) та райяти (дослівно – стадо, залежні селяни).
В основі військово-ленної системи лежала ідея абсолютної власності османського султанату на всі землі в державі. На умовах обов’язкової, в першу чергу воєнної служби, сіпахі (“озброєний воїн на коні”) отримував на праві тримання земельний наділ. Залежно від величини сплачуваного податку, наділи поділялись на тімари (від 3 до 20 тис.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: До питання про суспільний та державний устрій османської імперії

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок