Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Розвиток природного права психоаналітиками та неофрейдистами України

Розвиток природного права психоаналітиками та неофрейдистами України

Назва:
Розвиток природного права психоаналітиками та неофрейдистами України
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,14 KB
Завантажень:
208
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Розвиток природного права психоаналітиками та неофрейдистами України


Досліджується формування природного права у психіці людини. Особливу увагу приділено підсвідомій зоні людини, зв’язку людини з Космосом, природно-правовій функції людини.
Ключові слова: природне право, позитивне право, психоаналітична теорія, неофрейдизм.
На початку XX ст. з’явилися філософські проблеми у психології. Адже у психології сформувалося багато шкіл, які заперечували одна одну. Найпоширенішими на заході були такі течії: функціоналізм, гормізм, психологія образу (гештальтпсихологія), біхевіоризм, психоаналіз. Вони виникали в різних державах, психоаналіз мав європейське походження. Серед цих психологічних учень були деякі спільні, які підтверджують їхню природну обґрунтованість.
Дослідженню проблем психології у праві присвячено багато праць, у результаті чого з’явилася нова наука юридична психологія. Однак відмежуванню елементів природного права у різних психологічних теоріях) практично уваги не приділялось. Ці проблеми у філософії починають розвиватися.
Мета нашого дослідженняполягає в тому, щоб використати фрейдиське і неофрейдиське вчення у дослідженні природно-правової характеристики людини як мікороганізму. Тим самим збагатиться наука філософії права, більш зрозумілим стане поняття природного права.
Поява позитивізму в Європі і розвиток вчення про позитивне право зменшили актуальність досліджень природного права. Проте теми, пов’язані з внутрішніми процесами психологічної діяльності людини, її взаємозв’язку з Космосом не були забуті і поступово відроджувалися. Оскільки позитивне право захищало інтереси передусім органів влади, створюючи тим самим поневолення та приниження людини, поява психологічної та неофрейдиської течій мала своє логічне обґрунтування у спробі вийти з цього філософського глухого кута, що був зумовлений позитивізмом. При тому онтологічна проблематика зміщується у площину психіки, а реальність визнається як така, що має свою власну природу, підпорядковується особливим закономірностям розвитку і, головне, далеко не завжди має аналогу у світі фізичних явищ.
Психоаналіз як філософська течія увів, наприклад несподіваний погляд: психічне життя, окрім свідомих чинників, містить також несвідомі і що власне вони є найважливішими [5, с.43-344, 363].
Термін психоаналіз є багатозначним, що свідчить як про відмінності у розумінні цього феномена, так і про його власну змістову різноплановість. У найширшому сенсі терміном психоаналіз позначають інтелектуальний рух, який сформувався в західній культурі XX ст. внаслідок проекцій низки ідей австрійського психолога і психіатра Зігмунда Фрейда (1856-1939) та його послідовників на різноманітні сфери соціогуманітарного знання (історію, культурологію, філософію, літературознавство, естетику та ін.). Під психоаналізом розуміють також сукупність підходів, принципів, концепцій, у межах яких безсвідоме розглядається як основна детермінанта всього душевно-духовного життя людини і людської природи в цілому. Теорії особистості, побудовані на вказаних вище методологічних основах, набули назву психоаналітичні [2, с.486]. На основі положень психоаналізу утворилась філософсько-психологічна течія – фрейдизм.
Психоаналітики вважають, що основу психіки становить підсвідоме та цензор – психічна інстанція (безпосередня близькість), яка утворилась під впливом суспільних заборон. Тому головними положеннями фрейдизму є те, що несвідоме є джерелом як творчих, так і руйнівних тенденцій психіки, несвідоме виступає центральним компонентом, суттю психіки, свідоме є наслідком несвідомого, не суть психіки, а лише її якість поряд з іншими якостями. Серцевиною несвідомого є "лібідо" (потяг, пристрасть, бажання) – несвідомі прагнення, здатні до витіснення (забування неприйнятного) і до трансформації (перетворення в інші чуттєві форми). Чуттєві несвідомі прагнення можуть бути як біологічного, так і соціального характеру, серед яких домінують "інстинкт життя" (Ерос) та "інстинкт смерті" (Таната).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Розвиток природного права психоаналітиками та неофрейдистами України

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок